Електричний дросель
Дро́сель (нім. Drossel) — це котушка ізольованого дроту (зазвичай на магнітному осерді), індуктивність якого використовують для блокування ВЧ складових змінного струму в електричному колі і пропускання НЧ (з постійним струмом), оскільки реактивний опір його пропорційний частоті. Типове використання — індуктивний компонент електричного фільтру.
Назва походить від нім. drosseln — «душити, скорочувати». Якщо компонент призначений для придушення ВЧ складових, використовують назву «дросель»; але якщо індуктивний компонент входить до складу резонансного контуру, то це «котушка індуктивності».
Типи і конструкція
.jpg.webp)
Одні дроселі розраховані на 50Гц (частота електромережі) і діапазон звукових частот, інші — на радіочастоти. Дроселі звукових частот зазвичай мають феромагнітне осердя для збільшення індуктивності. Дроселі в фільтрах НЧ, хоч і ефективніші від RC- фільтрів, але зважаючи ще й на електролітичні конденсатори, роблять мережеві джерела живлення громіздкими, важкими і дорогими, — тому все рідше зустрічаються в сучасній електроніці. В імпульсних джерелах живлення, які використовують більш високі частоти, дроселі — з меншим значенням індуктивності — застосовують дуже широко. Дроселі в фільтрах ВЧ мають феритові осердя (see Ferrite bead). Дріт навитий складним чином (кошикова навивка) для зменшення властивої електроємності . Дроселі для ще більших частот мають немагнітне осердя і малий реактивний опір.
Дросель синфазних завад
Дросель синфазних завад, в яких дві спіралі мають спільне осердя, широко застосовується для зменшення електромагнітних (EMI) і радіо-перешкод (RFI) в колах джерел живлення і уникнення негараздів у функціюванні електроніки. Він вільно пропускає диференціальні струми, але блокує синфазні.
