Елоді Фонтан
Елоді Фонтан (англ. Élodie Fontan; нар. 9 липня 1987, Бонді, Франція) — французька акторка, відома своїми ролями у фільмах Божевільне весілля, Superнянь 2, Super Алібі.
Елоді Фонтан | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Élodie Fontan | ||||
| ||||
Фонтан у 2018 | ||||
Ім'я при народженні | фр. Élodie Fontan | |||
Народилася |
9 липня 1987 (34 роки) Бонді, Франція | |||
Громадянство | Франція | |||
Діяльність | акторка | |||
Роки діяльності | 1996—дотепер | |||
Провідні ролі |
Божевільне весілля Superнянь 2 Super Алібі | |||
IMDb | ID 0284869 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Елоді Фонтан у Вікісховищі |
Біографія
Народилась 1987 року в Бонді, Франція. З юного віку почала зніматись у рекламах для автовиробника Nissan, мережі ресторанів Quick та європейського відділення Disney. Популярність здобула 2009 року, знявшись у серіалі «Клем» телеканалу TF1. 2014 року приєдналась до акторського складу фільму «Божевільне весілля», де головну роль зіграв Крістіан Клав'є.[1]
Вона є учасником La Bande à Fifi, акторської трупи, яка знімає комедійні фільми, куди також входять Філіпп Лашо, Тарек Будалі, Рем Керісі та Жульєн Аррутті.[2]
2018 року приєдналась до Les Enfoirés, об'єднання артистів та громадських діячів, які проводять концерти на користь благодійної організації Restos du Cœur.
З 2016 року у відносинах з Філіппом Лашо.
Вибрана фільмографія
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1996 | ф | Небезпечна професія | Le Plus Beau Métier du monde | Фанні |
2014 | ф | Божевільне весілля | Qu'est-ce qu'on a fait au Bon Dieu? | Лор Верней |
2015 | ф | Superнянь 2 | Babysitting 2 | Жулі |
2017 | ф | Super Алібі | Alibi.com | Фло Мартен |
2018 | ф | Моє ідеальне розлучення | Mon brillantissime divorce | |
2019 | ф | Плейбой під прикриттям | Nicky Larson et le Parfum de Cupidon | Лаура Марконі |
2021 | ф | За що нам це? | Qu'est-ce qu'on a encore fait au Bon Dieu? |
Примітки
- Божевільне весілля, фільм 2014. www.kinofilms.ua (укр.). Процитовано 7 липня 2019.
- Super Алібі. https://kinoafisha.ua (англ.). Процитовано 7 липня 2019.