Еманойл Іонеску
Еманойл Іонеску (рум. Emanoil Ionescu; 1893—1949) — румунський авіаційний командувач в роки Другої світової війни.
| Еманойл Іонеску | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рум. Emanoil Ionescu | ||||||||||
 | ||||||||||
| Народження |
17 березня 1893 Мовілень, Олт, Румунія | |||||||||
| Смерть |
14 червня 1949 (56 років) Бухарест, Румунія вогнепальне поранення | |||||||||
| Країна |
 Королівство Румунія.svg.png.webp){kind=small} Румунська Народна Республіка | |||||||||
| Рід військ | авіація | |||||||||
| Звання | генерал | |||||||||
| Командування | 1-й авіакорпус | |||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
.jpg.webp){kind=small}
Біографія
У 1938-1939 очолював військово-авіаційну школу «Aurel Vlaicu», що знаходиться в Бухаресті і названа в честь першого румунського авіатора.
У 1941-1944 командував 1-м румунським авіакорпусом на радянсько-німецькому фронті.
23 серпня 1944 за наказом короля Міхая заарештував главу держави Йона Антонеску (теж кавалера Лицарського хреста).
З 18 вересня 1944 по 11 березня 1945 очолював Військово-повітряні сили Румунії. З 1 серпня 1945 став заступником секретаря Міністерства авіації Румунії. 9 серпня 1945 нагороджений радянським орденом Суворова.
Після приходу в Румунії до влади комуністів був заарештований, засуджений народним судом до смертної кари і страчений 13 липня 1949.
Нагороди
- Орден Зірки Румунії (1919)
- Орден Корони Румунії (1930)
- Орден «Доблесний авіатор» (1930)
- Орден Почесного легіону (Франція) (1932)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу (Третій Рейх)
- Лицарський хрест Залізного хреста (Третій Рейх) (10 травня 1944)
- Орден Михая Хороброго 3-го класу (4 серпня 1945)
- Орден Суворова 1-го ступеня (СРСР) (9 серпня 1945)
Література
- Walther-Peer Fellgiebel - Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939-1945 (Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000), ISBN 3-7909-0284-5.