Еммануель Анаті

Еммануель Анаті (італ. Emmanuel Anati; нар. 14 травня 1930, Флоренція) — італійський за походженням (також ізраїльський за другим громадянством) археолог. Тривалий час проживав в Ізраїлі, Франції і США. Сфери досліджень: доісторична Палестина, біблійна археологія, доісторична Європа (в тому числі Петрогліфи Валькамоніки).

Еммануель Анаті
Народився	14 травня 1930(1930-05-14)[1] (91 рік) Флоренція, Королівство Італія
Країна	Італія  Ізраїль
Діяльність	антрополог, археолог
Alma mater	Паризький університет, Гарвардський університет і Єврейський університет
Галузь	археологія
Еммануель Анаті у Вікісховищі

Народився в сім'ї Уго та Ельзи Кастельнуово, сефардського походження.

У 1948 р. закінчив коледж Рігі (Righi) в Римі, потім переїхав в Єрусалим, де отримав фах археолога в Єврейському університеті в 1952 р. В 1959 р. спеціалізувався в антропології і соціальних науках в гарвардському університеті. В 1960 р. захистив докторську дисертацію з літературознавства в Сорбонні (Париж).

У 1950-ті рр. брав участь в експедиціях в долину Валькамоніка, в результаті чого були виявлені тисячі петрогліфів Валькамоніки, пізніше зарахованих до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У 1964 р. заснував Камунский центр доісторичних досліджень (Centro Camuno di Studi Preistorici, CCSP) в Капо-ді-Понте для сприяння дослідженням доісторичного та племінної мистецтва та збереження місцевої культурної спадщини.

Також здійснив ряд археологічних розкопок та досліджень на території Ізраїлю і Палестини (в особливості в пустелі Негев), а також в Іспанії, Франції та ряді інших європейських країн. На підставі результатів своїх відкриттів на Синайському півострові й у пустелі Негев прийшов до висновку, що біблійна гора Синай перебувала не на Синайському півострові, а відповідала горі Хар-Карком в пустелі Негев. Точка зору Анати стикається з протиріччями в хронології, так як Хар-Карком був покинутий приблизно за 1000 років до описуваного в Біблії Результату.

У 1962 р. його дружиною стала Аріела Фрадкін.