Еморі Ловінс
Е́морі Ло́вінс (англ. Amory Lovins) (нар. 13 листопада 1947) — американський вчений-фізик. Один із ідеологів і теоретиків «зеленого» руху. Публічне визнання Ловінс отримав після статті «Енергетична стратегія: невибраний шлях?», опублікованої в журналі Foreign Affairs в 1976 році у розпал енергетичної кризи. На думку Ловінса, США занадто залежать від імпортної нафти, вугілля й атомних електростанцій. Ловінс запропонував альтернативу.
| Еморі Ловінс Amory Lovins | |
|---|---|
 Еморі Ловінс | |
| Ім'я при народженні |
Еморі Ловінс Amory Lovins |
| Народився |
13 листопада 1947 (74 роки) Вашингтон, США |
| Країна |
 США |
| Діяльність | фізика |
| Alma mater | коледж Магдалениd, Гарвардський університет, Бейтс-коледжd, Гарвардський коледж і Amherst Regional High Schoold |
| Науковий ступінь | Master of Artsd |
| Знання мов | англійська[1] |
| Заклад | коледж Магдалениd |
| Нагороди | |
«Існує комплекс енергетичних технологій, які відрізняються рядом загальних рис і досить привабливі в технічних, економічних і політичних відносинах, але не мають загальної назви. За відсутності більш прийнятного терміну я буду називати їх „м'якими“ технологіями. Відповідно до недавніх досліджень, у Сполучених Штатах може бути створена економіка, цілком або значною мірою заснована на сонячній енергії».
У список цих технологій, крім сонячної енергетики, Ловінс включив енергію вітру, а також водневий двигун. При цьому він не обмежився голою теорією: Ловінс винайшов автомобіль на водневому двигуні, так званий «гіперкар», і одержав на його розробку півтора мільйона доларів від корпорації BP-Amoco та техаського мільярдера Сема Уайлі.
Ловінс виходить із того, що електрика — форма, у який споживається левина частка енергії — є вкрай неекономічною, коли воно виробляється спалюванням палива або шляхом ядерної реакції. На все, що не зводиться до низькотемпературного підігріву й охолодження, іде лише 8 % електроенергії, інше розсіюється в атмосфері. На думку Ловінса, шляхом економії цей обсяг можна скоротити до 5 %, в основному за рахунок більше помірного освітлення промислових об'єктів, а більшість інших потреб можна задовольняти шляхом раціонального використання енергетичних відходів — зокрема, тієї ж пари, яка у результаті деяких технологічних процесів може досягати температури в кілька тисяч градусів Цельсія. Таким чином, для покриття енергетичних потреб країни не знадобиться будівництва нових вузлових електростанцій — досить буде допоміжних генераторів на енергоємних підприємствах.
Окрім того, Еморі Ловінс вважає, що раціональне використання нафти дозволить наполовину скоротити її споживання у світових масштабах.
Амори Ловінс, відомий своїми публікаціями про альтернативну енергію, не зупинився на теорії. Він побудував надзвичайно добре ізольований сонячний пасивний будинок у Старому Сноумасі в Колорадо на висоті 2164 метрів. У зимовому саду квітувала тропічна рослинність, а піч використовувалась дуже рідко. Вивчення цих прикладів Пасивних Будинків додало впевненості та гарантії, що фізика працює на практиці. В 1995 році Амори Ловінс відвідав Пасивний Будинок у м. Дармштадт Краніхштайн. Саме він запропонував, щоб Пасивний Будинок розглядався не тільки як науково-дослідна робота, а також як енергетичний стандарт майбутнього.
Наразі Ловінс очолює Rocky Mountain Institute (Колорадо, США) — дослідницький центр, що займається розробкою інноваційних технологій у сфері навколишнього середовища та енергетики.