Ендогамія
Ендога́мія (від дав.-гр. ἔνδον — «усередині» + γάμος — «шлюб») — отримання нащадків внаслідок шлюбів чи схрещування між близькими генетично чи соціально індивідами. Поняття використовується в біології та соціології.
У біології та популяційній генетиці людини ендогамією називають шлюби та отримання потомства в межах близькоспорідненої групи (роду, племені чи родини), що заохочується соціальними нормами. Прикладом такої ендогамії є шлюби між братом і сестрою у єгипетських фараонів. Також ендогамія притаманна первісному стаду пітекантропів та праобщині неандертальців[джерело?].
У соціології ендогамією називають шлюби всередині однієї соціальної групи чи популяції. Чим більше ендогамних шлюбів, тим більше відокремленість популяції від інших популяцій[1].
Зокрема в сільській місцевості Херсонської області України рівень ендогамії серед мешканців одного району складає 10-40 % станом на 2011—2013 роки[1].
Протилежністю ендогамії є екзогамія.
Див. також
Примітки
- О. Г. Лановенко, К. А. Генова Генетична подільність та гетерогенність сільських популяцій Херсонщини // Молодий вчений. — 2014. — № 6(1). — С. 6-9
Джерела
- Ендогамія // Словник ґендерних термінів / Укладач З. В. Шевченко. — Черкаси: видавець Чабаненко Ю., 2016. — 336 с