Ендоекогенез

Ендоекогенез [1] (грец. endon — всередині, грец. oikos — будинок, місце і грец. genesis — походження, виникнення) — зміна рослинності внаслідок зміни середовища самими рослинами в результаті їх життєдіяльності; Е. — найбільш поширена форма автогенних сукцесій, що є основним процесом при формуванні еуклімаксу; один з компонентів динаміки фітоценозів[2]. Е. може бути як чисто спонтанним, так і мати поштовхом порушення рослинності людиною. У цьому випадку Е. носить назву відновної посткатастрофічної сукцесії. Як правило, Е. веде до підвищення стабільності спільноти, наростання запасу біомаси, збільшення різноманітності життєвих форм і формування ценопопуляцій нормального типу. При цьому увесь фітоценоз підвищує свою середовищеутворюючу роль і стає більш автономним елементом екосистеми (див. Сингенез (екологія)).

Див. також

Література
  • Полевая геоботаника / Под ред. О. В. Заленского, А. А. Корчагина, Е. М. Лавренко. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1959. — Т. 1. — 444 с.
  • Работнов Т. А. Луговедение. — М.: Изд-во МГУ, 1974. — 384 с.
  • Работнов Т. А. Фитоценология. — М.: Изд-во МГУ, 1978. — 384 с.
  • Шенников А. П. Введение в геоботанику. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1964. — 447 с.
  • Handbook of vegetation science. Pt. 8. Vegetation dynamics / Ed. by R. Knapp. — Hague: Dr. W. Yunk B.V., 1974. — 368 p.

Ресурси Інтернету

Виноски
  1. Син.: Ендодинамічні зміни
  2. Полевая геоботаника / Под ред. О. В. Заленского, А. А. Корчагина, Е. М. Лавренко. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1959. — Т. 1. — 444 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.