Енріке Аморім
Енрі́ке-Мануе́ль Аморі́м (*25 липня 1900 — †28 липня 1960) — уругвайський письменник-комуніст, один з найпопулярніших романістів Латинської Америки ХХ століття. Аморім — поет, прозаїк, кіносценарист, публіцист.
Енріке Аморім | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
25 липня 1900[1][2][…] Сальто, Уругвай[3][4] | |||
Помер |
28 липня 1960[3][4][…] (60 років) Сальто, Уругвай[3] | |||
Країна | Уругвай[4] | |||
Діяльність | письменник, драматург, поет, прозаїк-романіст, сценарист | |||
Мова творів | іспанська[2][4] | |||
Жанр | поезія | |||
| ||||
Енріке Аморім у Вікісховищі |
Тематика його творів: боротьба за мир, за аграрну реформу, за соціальні права.
Твори
Відомі твори: «Віз», «Кінь та його тінь», «Селянин Агіляр», «Перемога не приходить сама», «Лісники» та ін.
Тв.: Укр. перекл. — Корраль Аб'єрто. К., 1958.
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #120009250 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Аморим Энрике // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 81. — ISBN 978-2-221-06888-5
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.