Енріке Часаррета

Енріке Сальвадор Часаррета (ісп. Enrique Salvador Chazarreta, 29 липня 1947, Ресістенсія, провінція Чако, Аргентина24 березня 2021) — аргентинський футболіст, який грав на позиції атакувального півзахисника.

Енріке Часаррета
Енріке Часаррета
Енріке Часаррета у 1970 році
Особисті дані
Повне ім'я Енріке Сальвадор Часаррета
Народження 29 липня 1947(1947-07-29)
  Ресістенсія, провінція Чако, Аргентина
Смерть 24 березня 2021(2021-03-24) (73 роки)
Зріст 174 см
Вага 71 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція атакувальний півзахисник
Юнацькі клуби
«Сан-Лоренсо»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1969–1975 «Сан-Лоренсо» 184 (30)
1969   «Архентінос Хуніорс» 37 (2)
1975—1977 «Авіньйон» 66 (9)
1978—1979 «Олімпік» (Ал) 59 (11)
1980—1981 «Хімнасія» 62 (2)
1982 «Депортіво» (Морон) 38 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1973–1974 Аргентина 11 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Народився 1947 року в місті Ресістенсія у північно-східній Аргентині. З 1960 року виступав за юнацькі та молодіжні команди «Сан-Лоренсо». У 1969 році відправився набиратися досвіду в оренду до «Архентінос Хуніорс», а вже наступного року повернувся до першої команди «Сан-Лоренсо». У команді виступав разом з Родольфо Фішером, Роберто Тельчем та Рубеном Гларією. Швидко став гравцем основного складу, у період з 1970 по 1975 рік зіграв 184 матчі в аргентинській Прімері, в яких відзначився 30-а голами. У вище вказаний період двічі вигравав чемпіонат Аргентини. У фінальному матчі національного чемпіонату Аргентини з рахунком 1:0 «Сан-Лоренсо» обіграв «Рівер Плейт». Того ж року «Сан-Лоренсо» виграв чемпіонат Аргентини Метрополітано, випередивши на 6 очок «Расінг» (Авельянеда). Таким чином, у 1972 році команда виграла обидва чемпіонати Аргентини. Втретє чемпіонат Аргентини Енріке виграв разом з «Сан-Лоренсо» 1974 року, коли його команда в національному чемпіонаті на одне очок випередила «Росаріо Сентраль». Проте після цього «Сан-Лоренсо» більше не вигравав трофеїв. Після фінансових труднощів знову виграти чемпіонат Аргентини «Сан-Лоренсо» вдалося через 21 рік.

У «Сан-Лоренсо» грав до 1975 року, після чого вирішив переїхати до Європи. Півзахисник перебрався в «Авіньйон», де за два роки в чемпіонаті Франції зіграв 65 матчів (9 голів). Разом з командою з півдня Франції провів один сезон в еліті французького футболу, проте за підсумками сезону 1975/76 років «Авіньйон» посів останнє місце в чемпіонаті та вилетів до Ліги 2.

У 1977 році залишив «Авіньйон» та перейшов в «Олімпік» (Алес), де виступав протягом двох років у Лізі 2. Після цього повернувся до Аргентини. З 1980 по 1981 рік виступав за команду «Хімнасія і Есгріма», а наступний рік провів у «Депортіво» (Морон). Футбольну кар'єру завершив 1982 року у віці 35 років.

Кар'єра в збірній

У 1974 році головний тренер аргентинської збірної Владислао Кап викликав Часаррету для участі на чемпіонаті світу в Німеччині. на цьому турінірі зіграв один поєдинок: на 78-й хвилині нічийного (1:1) матчу проти Італії замінив нападника Ектора Ясальде. Збірна Аргентини на тому турнірі дійшла до другого групового етапу, де поступилася збірним Нідерландів та Бразилії, але випередила збірну НДР. З 1973 по 1974 рік зіграв 11 матчів у футболці національної команди.

Досягнення

«Сан-Лоренсо»

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.