Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел

Перше видання «Енциклопедії» мало тираж 4250 примірників. Вона складалася з 17 томів тексту й 11 томів ілюстрацій, 71818 статей.

Статті «Енциклопедії» писали провідні мислителі XVIII-го століття — Вольтер, Руссо, Монтеск'є. Найбільший особистий внесок належить Луї де Жокуру. Серед видатних людей, причетних до її написання були:

• Г. Л. д'Аламбер — редактор, математика, наука, філософія, релігія .
• Е. Б. Кондільяк — філософія.
• Добантон — природна історія.
• Дені Дідро — головний редактор, економіка, механіка, філософія, політика, релігія.
• П. Гольбах — хімія і мінералогія, політика і релігія.
• Луї де Жокур — економіка, література, медицина, політика.
• Ш. Л. Монтеск'є — частина статті «про смак».
• Франсуа Кене — статті «селяни» та «злаки».
• Анн-Робер-Жак Тюрго — економіка, етимологія, філософія, фізика.
• Вольтер — історія, література, філософія.
• Ж. Ж. Руссо — музика, політична теорія.
• Мармонтель — література.
• Совер-Франсуа Моран — медицина, хірургія.
• Франсуа Верон Дюверже де Форбоне — політична економія, фінанси.

Творці Енциклопедії бачили в ній інструмент, за допомогою якого вони знищать забобони, надаючи доступ до знань людства. Видання було квінтесенцією думок Просвітництва. «Енциклопедія» зазнала жорсткої критики, в основному через тон, в якому вона обговорювала релігію . «Енциклопедію» звинувачували в тому, що вона завдає шкоди релігії і суспільній моралі, її видання неодноразово припинялося. «Енциклопедія» висловлювалася на користь протестантизму і оскаржувала католицькі догми . Більше того, в ній релігія розглядалася як гілка філософії, а не як останнє слово в науці й моралі. Заступництво впливових прихильників, в тому числі маркізи де Помпадур, допомогло завершити роботу.

У 1775 році права на видання перейшли до Шарля-Жозефа Панкука. Він випустив п'ять томів додаткових матеріалів і двотомний індекс. Деякі фахівці включають ці томи в перше видання тож, таким чином, «Енциклопедія» нараховує 35 томів, хоча останні не були написані відомими авторами. З 1782 по 1832 рік Панкук і його послідовники розширили «Енциклопедію» до 166 томів. Тоді вона одержала назву «Encyclopédie méthodique». Ця величезна за часом та обсягом робота зайняла 2250 учасників-авторів. Encyclopédie репрезентувала тодішню схему розподілу людських знань. Три головні гілки: «Пам'ять» / історія, «Розум» / філософія і «Уява» / Поезія. Теологія, що арактерно, розташовується в гілці «Філософія». До того ж, релігія розташована всього за декілька пунктів від «Ворожби» і «Чорної магії».

Роль «Енциклопедії» як інтелектуального підґрунтя французької революції незаперечна. Енциклопедія Британіка в 1911 році пише: «Не існувало ніколи енциклопедії, політична важливість якої була б так велика, так само як і енциклопедії, яка зайняла б таке чільне місце в житті суспільства, історії та літературі свого століття. Вона не тільки давала інформацію, але нав'язувала думку.»

З часом енциклопедії набули поширення у всіх країнах. У 1772 р. почала виходити «Британіка» в Единбурзі, а з початку XIX століття енциклопедії виходять в Німеччині, Іспанії, Росії. Всі вони враховували досвід першої енциклопедії.

«Енциклопедія» мала за той час досить широке поширення. На початку виходила за передплатою. У перший раз відгукнулося більше 2000 передплатників. Вона виходила накладом 4 250 примірників (у XVIII столітті наклад книг рідко перевищував 1 500 примірників). Вона кілька разів перевидавалася, в тому числі у Лукка (1758—1776), Женеві (1778—1779), Лозанні (1778—1781), в багатьох країнах з'явилися повні та часткові переклади статей оригінального видання.

• Encyclopédie ou dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers, t.1 et 2, Articles choisis, Éditions Flammarion, 1993. ISBN 2-08-070426-5
• Denis Diderot, Encyclopédie: articles Âme, Beau, Certitude, Droit naturel, Éditions Nathan, ISBN 2-09-182524-7
• Robert Darnton, L'Aventure de l'Encyclopédie, Perrin, 1982
• François Moureau, Le Roman vrai de l'Encyclopédie, Gallimard-Découverte, 1990 (2001)
• Jacques Proust, Diderot et l'Encyclopédie, Paris 1962.
• Richard N. Schwab, Inventory of Diderot's Encyclopédie, Oxford, The Voltaire Foundation, 1971—1984.
• Jean de Viguerie, Histoire et dictionnaire du temps des Lumières, Laffont, Collection Bouquins, 1995.
• Frank A. Kafker, The recruitment of the Encyclopedists. In: Eighteenth-Century Studies, Vol. 6, No. 4 (Summer, 1973), pp. 452—461.
• Kathleen Hardesty Doig, The Supplément to the Encyclopédie, Springer, 1977 (ISBN 978-90-247-1965-5)
• John Morley, Diderot and the Encyclopædists, London, MacMillan & Co, 1886
• Recensé dans: Morley's Diderot. In: The New York Times, 18 April 1886 ([2]).
• Société Diderot, Recherches sur Diderot et sur l'Encyclopédie, 1986-… ISSN (e-version) 1955—2416.
• Marie Leca-Tsiomis, Écrire l'Encyclopédie: Diderot, de l'usage des dictionnaires à la grammaire philosophique, Oxford, Voltaire Foundation, SVEC, 1999.

• 21000 Енциклопедія — астероїд, названий на честь цієї праці.

• Інтернет-версія енциклопедії (фр.)
• Про Енциклопедію