Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел

«Енциклопе́дія, або́ Тлума́чний словни́к нау́ки, мисте́цтва й реме́сел» (фр. Encyclopédie ou Dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers) — французька енциклопедична праця епохи Просвітництва, написана між 1751 та 1772 роками під керівництвом Дідро та Д'Аламбера.

Титульна сторінка першого тому енциклопедії
Анатомічна таблиця
Схематичне зображення сфер людського знання, з першого тому енциклопедії

Енциклопедія мала велике значення для розвитку та поширення ідей Просвітництва у Європі. Крім того, «Енциклопедія» служила довідником і коротким керівництвом з усіх існуючих на той момент технологій, описуючи інструменти й способи їхнього застосування.

Короткий опис

Перше видання «Енциклопедії» мало тираж 4250 примірників. Вона складалася з 17 томів тексту й 11 томів ілюстрацій, 71818 статей.

Статті «Енциклопедії» писали провідні мислителі XVIII-го століття Вольтер, Руссо, Монтеск'є. Найбільший особистий внесок належить Луї де Жокуру. Серед видатних людей, причетних до її написання були:

Творці Енциклопедії бачили в ній інструмент, за допомогою якого вони знищать забобони, надаючи доступ до знань людства. Видання було квінтесенцією думок Просвітництва. «Енциклопедія» зазнала жорсткої критики, в основному через тон, в якому вона обговорювала релігію . «Енциклопедію» звинувачували в тому, що вона завдає шкоди релігії і суспільній моралі, її видання неодноразово припинялося. «Енциклопедія» висловлювалася на користь протестантизму і оскаржувала католицькі догми . Більше того, в ній релігія розглядалася як гілка філософії, а не як останнє слово в науці й моралі. Заступництво впливових прихильників, в тому числі маркізи де Помпадур, допомогло завершити роботу.

У 1775 році права на видання перейшли до Шарля-Жозефа Панкука. Він випустив п'ять томів додаткових матеріалів і двотомний індекс. Деякі фахівці включають ці томи в перше видання тож, таким чином, «Енциклопедія» нараховує 35 томів, хоча останні не були написані відомими авторами. З 1782 по 1832 рік Панкук і його послідовники розширили «Енциклопедію» до 166 томів. Тоді вона одержала назву «Encyclopédie méthodique». Ця величезна за часом та обсягом робота зайняла 2250 учасників-авторів. Encyclopédie репрезентувала тодішню схему розподілу людських знань. Три головні гілки: «Пам'ять» / історія, «Розум» / філософія і «Уява» / Поезія. Теологія, що арактерно, розташовується в гілці «Філософія». До того ж, релігія розташована всього за декілька пунктів від «Ворожби» і «Чорної магії».

Значення

Роль «Енциклопедії» як інтелектуального підґрунтя французької революції незаперечна. Енциклопедія Британіка в 1911 році пише: «Не існувало ніколи енциклопедії, політична важливість якої була б так велика, так само як і енциклопедії, яка зайняла б таке чільне місце в житті суспільства, історії та літературі свого століття. Вона не тільки давала інформацію, але нав'язувала думку.»

З часом енциклопедії набули поширення у всіх країнах. У 1772 р. почала виходити «Британіка» в Единбурзі, а з початку XIX століття енциклопедії виходять в Німеччині, Іспанії, Росії. Всі вони враховували досвід першої енциклопедії.

«Енциклопедія» мала за той час досить широке поширення. На початку виходила за передплатою. У перший раз відгукнулося більше 2000 передплатників. Вона виходила накладом 4 250 примірників (у XVIII столітті наклад книг рідко перевищував 1 500 примірників). Вона кілька разів перевидавалася, в тому числі у Лукка (1758—1776), Женеві (1778—1779), Лозанні (1778—1781), в багатьох країнах з'явилися повні та часткові переклади статей оригінального видання.

Література

  • Encyclopédie ou dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers, t.1 et 2, Articles choisis, Éditions Flammarion, 1993. ISBN 2-08-070426-5
  • Denis Diderot, Encyclopédie: articles Âme, Beau, Certitude, Droit naturel, Éditions Nathan, ISBN 2-09-182524-7
  • Robert Darnton, L'Aventure de l'Encyclopédie, Perrin, 1982
  • François Moureau, Le Roman vrai de l'Encyclopédie, Gallimard-Découverte, 1990 (2001)
  • Jacques Proust, Diderot et l'Encyclopédie, Paris 1962.
  • Richard N. Schwab, Inventory of Diderot's Encyclopédie, Oxford, The Voltaire Foundation, 1971—1984.
  • Jean de Viguerie, Histoire et dictionnaire du temps des Lumières, Laffont, Collection Bouquins, 1995.
  • Frank A. Kafker, The recruitment of the Encyclopedists. In: Eighteenth-Century Studies, Vol. 6, No. 4 (Summer, 1973), pp. 452—461.
  • Kathleen Hardesty Doig, The Supplément to the Encyclopédie, Springer, 1977 (ISBN 978-90-247-1965-5)
  • John Morley, Diderot and the Encyclopædists, London, MacMillan & Co, 1886
  • Recensé dans: Morley's Diderot. In: The New York Times, 18 April 1886 ([2]).
  • Société Diderot, Recherches sur Diderot et sur l'Encyclopédie, 1986-… ISSN (e-version) 1955—2416.
  • Marie Leca-Tsiomis, Écrire l'Encyclopédie: Diderot, de l'usage des dictionnaires à la grammaire philosophique, Oxford, Voltaire Foundation, SVEC, 1999.

Див. також

Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.