Епістат

Епістат (дав.-гр. ἐπιστάτης — дослівно «начальник») — назва посадових осіб в Стародавній Греції та елліністичному Єгипті.

Спочатку «епістатами» називали чиновників, які керували громадськими роботами[1]. Після реформ Клісфена 508—507 років до н. е. в Стародавніх Афінах епістатом стали називати формального голову державної ради пританів. Особливість посади полягала в її виборчому характері. Щодня з пританів методом жеребкування обирали епістата. Одна людина не могла займати цю посаду двічі протягом життя. Епістат повинен був протягом дня і ночі перебувати в Толосі, разом з тринадцятьма пританами. Він був хранителем ключів від державної скарбниці та архіву, а також державної печатки[2][3][4].

У різні періоди епістатами називали посадових осіб, котрі виконували адміністративні, політичні, фінансові, судові або військові обов'язки. В елліністичних державах, у тому числі і в Єгипті Птолемеїв, епістатом стали називати чиновника, якому басилевс доручав управління містом чи провінцією[5][6].

Примітки
  1. Любкер Ф. Ἐπιστάται // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
  2. Аристотель, 1937, 44. 1.
  3. Christopher W. Blackwell (23 січня 2003). “Presidents” and “Chairman”. stoa.org (англ.). Процитовано 18 серпня 2020.
  4. Ирмшер, 1989, с. 661, Эпистат.
  5. Ирмшер, 1989, с. 661, Epistatēs.
  6. Epistatēs. britannica.com (англ.). Encyclopaedia Britannica. Процитовано 24 серпня 2020.

Література
  • Аристотель. Афинская полития / Перевод и примечания С. И. Радцига. — 2-е изд. — М. : Государственное социально-экономическое издательство, 1937.
  • Ирмшер Й. Словарь античности. — Прогресс, 1989. — 704 с. — ISBN 5-01-001588-9.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.