Ерингерська порода

Ерингерська порода (також еринзька порода, еранська порода, фр. Hérens, нім. Eringer) — порода великої рогатої худоби м'ясо-молочного напряму продуктивності, виведена у Швейцарії на території кантону Вале в умовах високогірних пасовищ. Назва породи пов'язана з альпійською долиною Валь-д'Ерен (Ерингталь) у кантоні Вале.

Ерингерська порода
Корова ерингерської породи
Країна  Швейцарія
Ріст корів — 120 см
Маса бугаїв — 600—800 кг,
корів — 500 кг
Колір чорний, бурий

Порода поширена у Швейцарії, Франції, Італії. У Швейцарії корови цієї породи, окрім іншого, використовуються для традиційних боїв корів (фр. Combat de reines), що проводяться навесні.[1]

Історія

У Франції ця порода відома з 18 століття під назвою «шамоньярд» (фр. Chamoniarde, від назви альпійської долини Шамоні). В Італії в той час вона мала назву «вальдотен» (фр. Valdotaine, від назви долини Валле-д'Аоста). Сучасну назву порода отримала у 1861 році.[2] Здавна корови ерингерської породи з різних сіл використовувалися у коров'ячих боях, що їх влаштовували на пасовищах на початку весни.[1][3] У 1892 році було створено перші об'єднання заводчиків ерингерської худоби. Вони створювалися переважно в Швейцарії, але декілька було створено також у Франції і Італії.[2] У 2-й половині 20 століття поголів'я породи скоротилося через занепад у сільському господарстві високогірних районів.[3] У середині 1950-х років у Швейцарії худоба ерингерської породи становила 2 % всього поголів'я.[4] З 1960-х років у Швейцарії, Франції та Італії прийнято свої окремі програми розведення й селекції цієї худоби.[2]

Опис

Бій корів.

Масть тварин чорна, бура або червона. Забарвлення тулубу переважно суцільне, інколи бувають білі плями, наприклад, у вигляді зірочки на лобі чи стрічки на спині. Худоба невеликих розмірів, середній зріст корів становить 120 см. Жива маса бугаїв 600—800 кг, корів — 500 кг. Середньорічний надій становить близько 3200 кг молока жирністю 3,82 %.[1]

Поширення

Худобу ерингерської породи розводять переважно на південному заході Швейцарії, на сході Франції і на північному заході Італії, тобто в місцевостях, де збігаються кордони цих країн. Загалом налічується близько 15 000 голів худоби ерингерської породи: 7000 голів у Швейцарії, 300[1]-400[2] у Франції і 7500 в Італії.[1]

У Франції ця порода поширена на сході регіону Овернь-Рона-Альпи, особливо у департаменті Верхня Савоя. У 2014 році у Франції налічувалося близько 400 корів і 15 бугаїв цієї породи, що утримувалися у 49 стадах (господарствах).[1][2]

Виноски

  1. Hérens. // Valerie Porter, Lawrence Alderson, Stephen J.G. Hall, D. Phillip Sponenberg (2016). Mason's World Encyclopedia of Livestock Breeds and Breeding (sixth edition). Wallingford: CABI. — P. 199. ISBN 9781780647944. (англ.)
  2. Race bovin Hérens. Сайт "Races de France" http://www.racesdefrance.fr. Races de France. Процитовано січень 2017. (фр.)
  3. Herens. Breeds of Livestock - Oklahoma State University. Oklahoma State University Board of Regents. 22 липня 1997. Процитовано січень 2017. (англ.)
  4. H. U. Winzenried. Stand, Tendenzen und Ziele der schweizerischen Tierzucht und Tierhaltung. Schweiz. Arch. Tierhk. (1955), 97, n° 6, 259-82, tabl.(нім.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.