Ерлан (гора)
Ерланшань (кит. 二郎山, піньінь: Èrláng Shān) — гора в китайській провінції Сичуань. Як національний парк входить до резерватів великої панди, які занесені до Світової спадщини ЮНЕСКО.
Ерланшань | ||||
| ||||
29°52′ пн. ш. 102°16′ сх. д. | ||||
Країна | КНР | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Сичуань | |||
Розташування | КНР | |||
Система | Цюнлай | |||
Тип | гора | |||
Висота | 3437 м | |||
Ідентифікатори і посилання | ||||
Ерланшань Ерланшань (Китайська Народна Республіка) | ||||
Опис
Загальна площа 1600 км². Найвищий пик становить 3437 м над рівнем моря. Розташовано між річками Ціньі та Даду, неподалік від міст Тяньцюань та Яань, на відстані 172 км від м. Ченду провінції Сичуань, на шляху до Гардзе-Тибетського автономного округу. Складається з декількох піків, найвищим є пік Шаньцін.
Клімат переважно субтропічний помірний. Багато невеличких струмків і гірських річок. На висоті часто трапляються зсуви, обвали, зумовлені дощами, туманами та снігом, на які припадає 3/4 року.
Ліс, зазвичай первісний, охоплює 96 % площі. Тут ростуть бамбукові, широколистяні, Хвойні (соснові) та змішані ліси. Серед рослин є рідкісні види, зокрема представники роду Davidia, азалії, рододендрони. Тут водяться тварини і птахи, що перебувають під захистом держави, зокрема велика панда (близько 25—27 особин), антилопа гну, олені, такін, чорна ластівка, китайський монал.
Цікава також археологічними знахідками, зокрема викопних черепах та крокодилів.
Історія
За дослідженнями геологів, процес формування розпочався 100 тис. років тому. У давнину через гору проходив шлях торгівців сіллю й чаєм з Китаю до Тибету й назворот. Місцеві народності поблизу гори завжди вирощували чай. У Середньовіччя гора стала обійстям даоських ченців. Водночас надихала на творчість поетів, художників. З часів династії Мін у травні на горі влаштовується пісенний фестиваль: пісні виконуються у стилі «хуаерхуей».
У 1930-х роках тут знаходилася одна з баз Червоної армії. У 1950-х роках була відомою в КНР пісня «Гора Ерлан», присвячена комуністичним воякам. Для нормального переходу з Сичуані до Гардзе-Тибетського автономного округу в 1996 році прокладено тунель завдовжки 4176 м (витрачено 470 млн юанів). Завдяки цьому час перетину гори скоротився до 3 годин. Це також сприяло захисту тварин у середній та верхній частині гори.
У 2000 році рішенням державної ради КНР засновано національний парк. Керує парком бюро з будівництва, охорони навколишнього середовища і подорожей округу Тяньцюань. З загальної кількості площі гори до меж парку входить 1260 км². У 2006 році разом з іншими парками та заповідниками великої панди національний парк «Ерланшань» увійшов до переліку Світової спадщини в Китаї. Натепер також розвивається гірськолижний туризм.