Ермоньєс Лопес
Ермоньєс Лопес (19 квітня 1830 — 17 грудня 1898) — венесуельський військовий та політичний діяч, президент країни у 1887–1888 роках після усунення від влади генерала Антоніо Гусмана Бланко.
| Ермоньєс Лопес Hermógenes López | |||
 Ермоньєс Лопес | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 8 серпня 1887 — 2 липня 1888 року | |||
| Попередник: | Антоніо Гусман Бланко | ||
| Наступник: | Хуан Пабло Рохас Пауль | ||
| Народження: |
19 квітня 1830 Нагуанагуа, Карабобо, Венесуела | ||
| Смерть: |
17 грудня 1898 (68 років) Валенсія, Венесуела | ||
| Країна: | Венесуела | ||
| Партія: | Ліберальна партія | ||
| Автограф: |  | ||
.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
Про дитинство Лопеса відомо мало. Розпочав військову діяльність із приходом до влади Хосе Тадео Монагаса та його брата (1848–1858), брав участь у багатьох битвах тієї декади, після чого повернувся до сільського господарства.
Лопес став головою уряду штату Карабобо після перемоги на виборах над генералом Грегоріо Каденьйо (травень 1881). Зайняв пост президента Венесуели 8 серпня 1887 року у зв'язку з відставкою Гусмана Бланко.
Тимчасовий уряд Лопеса мав значну підтримку Ліберальної партії та суспільства.
За час перебування на чолі держави Ермоньєс Лопес відкрив залізничну лінію між Пуерто-Кабельйо та Валенсією, у лютому 1888 року було введено в експлуатацію підводний кабель до Європи. У квітні того ж року на батьківщину було повернуто рештки Хосе Антоніо Паеса.
Джерела
- «Dictionary of History of Venezuela», Polar Foundation, 1997.
- Ермоньєс Лопес (ісп.)