Ернст Пауер фон Арлау

Ернст Пауер фон Арлау (нім. Ernst Pauer von Arlau; 11 січня 1889, Тернопіль1974, Ґрац) — австро-угорський, австрійський і німецький офіцер, генерал-майор вермахту.

Ернст Пауер фон Арлау
нім. Ernst Pauer von Arlau
Народився 11 січня 1889(1889-01-11)
Тернопіль
Помер 1974(1974)
Ґрац
Військове звання  Генерал-майор
Нагороди
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Військовий Хрест Карла (Австро-Угорщина)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Золотий знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)

Біографія

18 серпня 1909 року вступив у австро-угорську армію. Учасник Першої світової війни, після завершення якої продовжив службу в австрійській армії. З 1 жовтня 1934 року — викладач тактики в Терезіанській академії. Після аншлюсу 15 березня 1938 року автоматично перейшов у вермахт. З 1 липня 1938 року — в штабі 75-го артилерійського полку. З 11 листопада 1938 року — командир 2-го дивізіону 20-го моторизованого артилерійського полку, 1 березня 1939 року — 2-го дивізіону 52-го артилерійського полку, з 26 серпня 1939 по 10 січня 1940 року — 211-го, з 15 січня 1940 року — 234-го артилерійського полку. З 22 травня 1941 року — командир 110-го артилерійського командування, одночасно з 13 по 29 грудня 1941 року виконував обов'язки командира 7-ї піхотної дивізії. З 10 січня 1942 року — командир 7-го артилерійського полку. В березні 1942 року відправлений у резерв фюрера. З 15 червня 1942 року — командир 129-го артилерійського командування. 28 грудня 1942 року захворів, за наказом генерал-полковника Фрідріха Паулюса евакуйований із Сталінградського котла і відправлений у резерв фюрера. З 20 вересня 1943 року — командир 30-го артилерійського командування, одночасно з березня по 1 червня 1944 року — командир 121-ї піхотної дивізії. У вересні 1944 року знову відправлений у резерв фюрера. З 20 жовтня 1944 року — командир 320-го, з грудня 1944 року — 322-го вищого артилерійського командування. 7 травня 1945 року взятий в британський полон. В липні 1946 року звільнений.

Звання

Нагороди

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.