7-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)

7-ма піхотна дивізія (Третій Рейх); 7. Infanterie-Division
	Емблема 7-ї піхотної дивізії Вермахту
На службі	1 жовтня 1934 — 18 липня 1944; березень — 8 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Сухопутні війська
Тип	піхота
Чисельність	піхотна дивізія
У складі	17-й армійський корпус; 18-й армійський корпус; 4-та армія; 11-й армійський корпус; 26-й армійський корпус; 16-й моторизований корпус; 4-й армійський корпус; 27-й армійський корпус; 7-й армійський корпус; 37-ме командування особливого призначення; 35-й армійський корпус; 24-й моторизований корпус; 20-й армійський корпус; 57-й моторизований корпус; 40-й армійський корпус; 9-й армійський корпус; 2-га танкова армія; 46-й танковий корпус; 47-й танковий корпус; 13-й армійський корпус; 56-й танковий корпус; 53-й армійський корпус; 23-й армійський корпус; 2-га армія; 18-й гірський корпус
Гарнізон/Штаб	Мюнхен
Прізвиська	«Баварська дивізія» ; (нім. Bayerische Division)
Війни/битви	Друга світова війна Східний фронт Польська кампанія; Західний фронт Французька кампанія Битва при Ліллі; ; Східний фронт Операція «Барбаросса» Прикордонні битви; Білостоцько-Мінська битва; Смоленська битва (1941); Вяземська операція; ; Битва за Москву; Ржевська битва; Операція «Цитадель»; Гомельсько-Речицька операція; Операція «Багратіон»; Вісло-Одерська операція; Східно-Померанська операція;
Командування
Визначні; командувачі	генерал-лейтенант Франц Гальдер; генерал-лейтенант Фріц-Георг фон Раппард
Знаки розрізнення
Варіант емблеми
Варіант емблеми
Варіант емблеми

7-ма піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 7. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни.

Історія

7-ма піхотна дивізія була створена 1 жовтня 1934 року під час 1-ї хвилі мобілізації в Мюнхені в 7-му військовому окрузі (нім. Wehrkreis VII).

Райони бойових дій

Німеччина (жовтень 1934 — вересень 1939);
Польща (вересень — жовтень 1939);
Німеччина (жовтень 1939 — травень 1940);
Бельгія та Франція (травень 1940 — квітень 1941);
Польща (квітень — червень 1941);
СРСР (центральний напрямок) (червень 1941 — лютий 1945);
Данциг (лютий — травень 1945).

Командування

Командири

генерал-лейтенант Франц Гальдер (нім. Franz Halder) (1 жовтня 1934 — 12 листопада 1936);
генерал-лейтенант Отто Гартманн (нім. Otto Hartmann) (12 листопада 1936 — 31 липня 1939);
генерал-майор Ойген Отт (нім. Eugen Ott) (1 серпня — 30 вересня 1939);
генерал-лейтенант барон Еккард фон Габленц (нім. Eccard Freiherr von Gablenz) (30 вересня 1939 — 13 грудня 1941);
генерал-майор Ганс Йордан (нім. Hans Jordan) (13 грудня 1941 — 1 листопада 1942);
генерал-лейтенант Фріц-Георг фон Раппард (нім. Fritz-Georg von Rappard) (1 листопада 1942 — 2 жовтня 1943);
оберст Карл Андре (нім. Carl André) (2 жовтня — 30 листопада 1943);
генерал-майор Густав Гір (нім. Gustav Gihr) (30 листопада — 8 грудня 1943);
генерал-лейтенант Фріц-Георг фон Раппард (8 грудня 1943 — 8 травня 1945);
генерал-майор Алоїз Вебер (нім. Alois Weber) (серпень 1944; ТВО).

Нагороджені дивізії

Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту

18 липня 1941 — 7-й протитанковий дивізіон за бойові дії під час вторгнення в СРСР 23 червня 1941 (040);

Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника

24 вересня 1942 — штабна рота 61-го піхотного полку за дії 26 травня 1942 (248);

Нагороджені дивізії[1]

	Кавалери Нагрудного знаку ближнього бою в золоті	15
	Кавалери Золотого Німецького Хреста	162
	Кавалери Срібного Німецького Хреста	2
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям	5 (№ 579 оберст Алоїз Вебер — 10.09.1944 № 638 гауптман Едуард Брюннер — 28.10.1944 № 695 майор Алоїз Ейселе — 12.01.1945 № 702 оберст Макс Рейнвальд — 18.01.1945 № 751 генерал-лейтенант Фріц-Георг фон Раппард — 24.02.1945)
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста[2]	52
	Кавалери Почесної застібки Сухопутних військ «Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ»	39

Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (15)

Див. також

7-ма гірсько-піхотна дивізія (Третій Рейх)
7-ма танкова дивізія (Третій Рейх)
17-та піхотна дивізія (Третій Рейх)
47-ма (1/2-га Лондонська) піхотна дивізія (Велика Британія)

Посилання

7. Infanterie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 20 липня 2013. Процитовано 30 травня 2013. (англ.)
7. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 3 січня 2012. (нім.)
7. Infanterie-Division. на balsi.de. Архів оригіналу за 5 липня 2011. Процитовано 3 січня 2012. (нім.)
7.Infanterie-Division. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 3 січня 2012. (англ.)
7. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 20 липня 2013. Процитовано 3 січня 2012. (італ.)

Література

Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 1. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-811-73416-1.
Georg Tessin. Band 3: Die Landstreitkräfte. Nr. 6-14 // Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945 — 2. — Osnabrück: Biblio Verlag, 1974. — Vol. 3. — 330 p. — ISBN 3-764-80942-6.
Wilhelm Hertlein. Chronik der 7. Infanterie-Division — München: Bruckmann, 1984. — 359 p. — ISBN 3-765-41956-7. (нем.)

Примітки

Holders of high awards (англ.)
Knight's Cross Holders of 7. Infanterie-Division

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Holders of high awards (англ.)

[2] Knight's Cross Holders of 7. Infanterie-Division