Ернст Шредер

Е́рнст Шре́дер (нім. Ernst Schröder; нар. 25 листопада 1841, Мангейм — пом. 16 червня 1902, Карлсруе) — німецький математик і логік, один із засновників математичної логіки.

Ернст Шредер
нім. Ernst Schröder
Народився 25 листопада 1841(1841-11-25)[1][2][3]
Мангайм, Велике герцогство Баден, Німецький союз[4]
Помер 16 червня 1902(1902-06-16)[1][2][3] (60 років)
Карлсруе, Німецька імперія[4]
Країна  Німеччина
Діяльність математик, викладач університету
Галузь математика
Відомий завдяки математика
Alma mater Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Науковий керівник Гессе Людвиг Отто[5] і Густав Роберт Кірхгоф[5]
Вчителі Густав Роберт Кірхгоф
Знання мов німецька
Заклад Дармштадтський технічний університет і Університет Карлсруе

Ернст Шредер — головна фігура в історії математичної логіки (термін, який він, можливо, винайшов), завдяки підведенню підсумків і продовженню роботи Джорджа Буля, Огастеса Де Моргана, Г'ю Маккола, і особливо Чарлза Пірса. Він найвідоміший монументальною працею «Vorlesungen über die Algebra der Logik» (1890—1895), в 3-х томах, який систематизацією різних систем формальної логіки торував шлях для появи математичної логіки як окремої дисципліни в двадцятому сторіччі.

З 1876 був професором Вищої технічної школи в Карлсруе.

Праця

Vorlesungen

«Vorlesungen über die Algebra der Logik» складається з трьох томів.[6] Перший описує числення класів[7], другий - пропозиційне числення, третій - алгебру відношень[8]

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118761846 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Архів історії математики Мактьютор
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. Шрёдер Эрнст // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Математична генеалогія — 1997.
  6. Badesa, 2004, с. 18.
  7. https://www.encyclopediaofmath.org/index.php/Calculus_of_classes
  8. https://projecteuclid.org/euclid.ndjfl/1093882812#ui-tabs-1

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.