Ерпо фон Боденгаузен

Представник давнього нижньосаксонського роду, відомого з XII століття. Третій з п'яти дітей генерал-майора барона Артура Бернгарда Густава Вільке фон Боденгаузена і його дружини Елізабет Гелени, уродженої фон Коппенфельс. Батько загинув у бою 22 серпня 1914 року, мати — під час бомбардування Дрездена 13 лютого 1945 року.

Замок Арнштайн, в якому народився Боденгаузен.

2 жовтня 1914 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 10 листопада 1938 року — командир 2-го дивізіону 8-го кавалерійського стрілецького полку (з 1 квітня 1940 року — 2-го батальйону 8-го піхотного полку). Учасник Польської і Французької кампаній. З грудня 1940 року — командир 28-го стрілецького полку. Учасник Балканської кампанії і Німецько-радянської війни. Восени 1941 року поранений. З травня 1942 року — командир 23-ї стрілецької (з липня — танково-гренадерської) бригади. В листопаді 1942 року відправлений в резерв фюрера. З січня 1943 року — керівник училища полкових командирів швидких частин при танковому училищі Вюнсдорфа. З 1 березня 1943 року — командир 12-ї танкової дивізії (з перервою від 3 червня до 16 липня 1944 року), з 12 квітня 1945 року — 50-го армійського корпусу. Наклав на себе руки.

• Фанен-юнкер (2 жовтня 1914)
• Фанен-юнкер-унтерофіцер (1 квітня 1915)
• Фенріх (16 травня 1915)
• Лейтенант без патенту (5 липня 1915) — 23 квітня 1918 року отримав патент від 19 грудня 1915 року.
• Оберлейтенант (31 липня 1925)
• Гауптман (1 грудня 1931)
• Майор (1 березня 1936)
• Оберстлейтенант (1 квітня 1939)
• Оберст (17 грудня 1941)
• Генерал-майор (20 квітня 1943)
• Генерал-лейтенант (8 листопада 1943)

• Залізний хрест
  • 2-го класу (12 жовтня 1915)
  • 1-го класу (6 жовтня 1917)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (22 вересня 1939)
  • 1-го класу (30 вересня 1939)
• Нагрудний знак «За танкову атаку» в бронзі
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Німецький хрест в золоті (31 січня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (3 жовтня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста (15 грудня 1943)
• Двічі відзначений у Вермахтберіхт (18 лютого і 28 грудня 1944)
• Нарукавна стрічка «Курляндія»

10 березня 1945 року представлений до нагородження Лицарським хрестом Залізного хреста з дубовим листям, але 15 березня пропозиція була відхилена.

• Dermot Bradley (Hrsg.), Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 2: v. Blanckensee–v. Czettritz und Neuhauß. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2424-7, S. 54–55.
• Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1924, S. 186.
• Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 228.
• Die Wehrmachtsberichte 1939–1945. Band 3: 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945. Biblio Verlag, Osnabrück 1982, S. 38, 383.
• Samuel W. Mitcham: The Panzer Legions. A Guide to the German Army Tank Divisions of World War II and Their Commanders. Greenwood Publishing Group, 2001 ISBN 9780313316401, S. 111.