Ерік Ламела

Народився в Карапачаї, передмісті Буенос-Айреса, в родини колишнього футболіста Хосе Ламели і його дружини Міріам. Має двох братів — Акселя та Браяна.[1][2][3]

З 8 років займався в дитячій футбольній школі «Рівер Плейта». 2004 року 12-річним Еріком зацікавились скаути «Барселони». Керівництво каталонського клубу домовилися про умови переїзду з батьками футболіста, запропонувавши їм будинок та роботу в Барселоні, проте президент «Рівер Плейта» Хосе Марія Агілар, що не бажав відпускати перспективного гравця, зробив більш вигідну пропозицію та відмовив сім'ю від переїзду до Іспанії.[4][5]

В 16-річному віці Ламела у складі молодіжної команди «Рівер Плейта» взяв участь у турнірі Cobham Cup, у фіналі якого «Рівер Плейт» обіграв господарів та організаторів змагання, лондонський «Челсі», з рахунком 2:0. [6]

Дебют Ламели в першій команді «Рівер Плейта» відбувся у віці 17 років — 13 червня 2009 року він вийшов на заміну на 80-й хвилині матчу проти «Тігре», що завершився з рахунком 3:1 на користь «Рівера». У стартовому складі вперше вийшов на поле 12 вересня 2010 року в гостьовій грі проти «Ньюеллс Олд Бойз» і був замінений на 56-й хвилині. У тому матчі «Рівер Плейт» програв з рахунком 0:1. [7][8]

Перший гол у професійній кар'єрі Ламела забив 16 листопада 2010 року, зрівнявши рахунок у виїзному матчі проти «Колона», який завершився з рахунком 2:1 на користь «Рівер Плейта». [9]

Хороші техніка, пас і бачення поля дозволили Еріку швидко стати гравцем основного складу. Незабаром він також отримав право на виконання штрафних та кутових ударів, яке до цього було довірено ветерану аргентинського футболу Аріелю Ортезі. Молодий гравець спочатку грав на позиції лівого крайнього півзахисника, але з переходом Ортеги в оренду в «Олл Бойз» став частіше зміщатися в центр та виконувати функції плеймейкера, а також отримав 10-й номер, під яким раніше виступав Ортега.[10][11]

6 серпня 2011 року підписав п'ятирічний контракт з італійською «Ромою». За трансфер ламелей римський клуб заплатив «Рівер Плейту» 12 мільйонів євро без урахування бонусів. В це ж міжсезоння «Рому» очолив новий тренер, Луїс Енріке, а склад поповнився воротарем Стекеленбургом, Захисниками Гайнце та Хосе Анхелем, півзахисником П'яничем та нападниками Боріні, Бояном та Освальдо.[12][13], тому акліматизуватися у майже новій команді Еріку було значно простіше.

Ламела пропустив початок сезону через травму, отриманоу на молодіжному чемпіонаті світу 2011 року. Дебютував 23 жовтня в домашній грі проти «Палермо», на 8-й хвилині забивши єдиний у матчі гол.[14][15] 11 січня 2012 року забив два голи в матчі 1/8 фіналу кубка Італії проти «Фіорентини», що завершився з рахунком 3:0. В сезоні 2011/12 зіграв за «Рому» у 29 матчах Серії А, забивши 4 голи і віддавши 9 гольових передач.[16]

28 жовтня 2012 року зробив перший «Дубль» в Серії А, протягом двох хвилин відкривши та подвоївши рахунок у домашній грі проти «Удінезе». «Рома» не змогла втримати перемогу в цьому матчі та поступилася з рахунком 2:3[17]. Відіграв за «вовків» 62 матчі в національному чемпіонаті.

30 серпня 2013 року перейшов до англійського «Тоттенгем Готспур», обійшовшись своєму новому клубові в £25,8 мільйонів (плюс до £4,2 мільйонів можливих бонусів) та ставши таким чином найдорожчим гравцем в історії лондонського клубу.

Протягом 2011—2012 років залучався до складу молодіжної збірної Аргентини, з якою дійшов до чвертьфіналу молодіжного чемпіонату світу 2011 року. Всього на молодіжному рівні зіграв у 4 офіційних матчах, забив 3 голи.

Дебютував у національній збірній Аргентини 25 травня 2011 року, зігравши 58 хвилин у товариському матчі проти Парагваю, після чого був замінений на Пабло Моуче.[18]. Наразі провів у формі головної команди країни 2 матчі.

Вдруге за збірноу Ламела зміг зіграти аж через понад два роки — 14 червня 2013 року в товариській грі проти збірної Гватемали, в якій Ерік провів весь другий тайм, замінивши в перерві Серхіо Агуеро.

Статистика станом на 26 січня 2021 року.

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2008–09	«Рівер Плейт»	ПД	1	0	-	-	-	-	-	-	1	0
2009–10		ПД	3	0	-	-	-	-	-	-	3	0
2010–11		ПД	34	4	-	-	-	-	-	-	34	4
Усього за «Рівер Плейт»			38	4							38	4
2011–12	«Рома»	A	29	4	КІ	2	2	ЛЄ	0	0	31	6
2012–13		A	33	15	КІ	3	0	-	-	-	36	15
Усього за «Рому»			62	19		5	2				67	21
2013–14	«Тоттенгем Готспур»	ПЛ	9	0	КА+КЛ	0+2	0+0	ЛЄ	6	1	20	1
2014–15		ПЛ	33	2	КА+КЛ	1+4	0+1	ЛЄ	8	2	46	5
2015–16		ПЛ	34	5	КА+КЛ	2+0	0+0	ЛЄ	8	6	44	11
2016–17		ПЛ	9	1	КА+КЛ	0+2	0+1	ЛЧ	3	0	14	2
2017–18		ПЛ	25	2	КА+КЛ	6+0	2+0	ЛЧ	2	0	33	4
2018–19		ПЛ	19	4	КА+КЛ	1+4	0+1	ЛЧ	9	1	33	6
2019–20		ПЛ	25	2	КА+КЛ	4+1	1+0	ЛЧ	5	1	36	4
2020–21		ПЛ	7	0	КА+КЛ	1+2	0+1	ЛЄ	4	1	14	3
Усього за «Тоттенгем Готспур»			161	16	КА+КЛ	15+15	3+4	ЛЧ+ЛЄ	19+26	3+10	236	36
Усього за кар'єру			259	39		35	9	ЛЧ+ЛЄ	19+26	3+10	339	60

Статистика станом на 1 березня 2014 року.