Луїс Енріке

Вихованець футбольної школи клубу «Спортінг» (Хіхон). Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1989 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 36 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Реал Мадрид», до складу якого приєднався 1991 року. Відіграв за королівський клуб наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі мадридського «Реала», був основним гравцем команди. За цей час виборов титул володаря Кубка Іспанії, ставав володарем Суперкубка Іспанії та чемпіоном Іспанії.

1996 року перейшов до головного конкурента «вершкових» — клубу «Барселона» на правах вільного агента. За каталонський клуб відіграв 8 сезонів. Граючи у складі «Барселони» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. У складі «Барселони» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,36 гола за гру першості. За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще два титули володаря Кубка Іспанії, двічі ставав чемпіоном Іспанії, володарем Кубка Кубків УЄФА та володарем Суперкубка УЄФА. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за «Барселону» у 2004 році.

Протягом 1990–1991 років залучався до складу молодіжної збірної Іспанії. На молодіжному рівні зіграв у 5 офіційних матчах.

У складі збірної Іспанії U-23 брав участь в Олімпійських іграх 1992 року, на яких здобув золоті медалі.

1991 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Іспанії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 62 матчі, забивши 12 голів.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1994 року у США, чемпіонату Європи 1996 року в Англії, чемпіонату світу 1998 року у Франції та чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї.

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 2008 року, очоливши тренерський штаб команди «Барселона Б».

З 8 червня 2011 року по 10 травня 2012 року очолював тренерський штаб італійської «Роми», а протягом 2012—2014 років був головним тренером «Сельта».

19 травня 2014 року оголошений новим тренером іспанської «Барселони». Там він за один сезон виграв Лігу чемпіонів, Чемпіонат та Кубок Іспанії. А потім, також разом з «Барселоною», переміг у Суперкубку УЄФА.

11 січня 2016 року був визнаний найкращим тренером 2015 року за версією ФІФА.

28 серпня 2016 року «Барселона» здобула перемогу над «Атлетіком» (1:0), що дозволило Луїсу Енріке встановити світовий рекорд. Йому знадобилося всього 126 матчів, щоб здобути 100 перемог[1]. Проте 1 березня 2017 року тренер оголосив, що не продовжуватиме співпрацю з «Барселоною» після завершення його контракту, чинного до літа того ж року.

9 липня 2018 року було офіційно оголошено, що Луїс Енріке очолив тренерський штаб національної збірної Іспанії, яка тижнем раніше вибула з боротьби на чемпіонаті світу, поступившись вже на стадії 1/8 фіналу господарям турніру, збірній Росії, у серії післяматчевих пенальті[2].