Еріх Ляйнсдорф

Еріх Ляйнсдорф (нім. Erich Leinsdorf; справжнє прізвище Ландауер, нім. Landauer; нар. 4 січня 1912, Відень — пом. 11 вересня 1993, Цюрих) — австрійсько-американський диригент[3]. Виступав і робив записи з провідними оркестрами та операми в Сполучених Штатах та Європі, здобув визнання завдяки високим стандартам, а також виразній індивідуальності[4]. Написав декілька книг на музичні теми.

Еріх Ляйнсдорф
нім. Erich Leinsdorf
Основна інформація
Дата народження 4 лютого 1912(1912-02-04)[1][2][…]
Місце народження Відень, Австро-Угорщина[1]
Дата смерті 11 вересня 1993(1993-09-11)[1][2][…] (81 рік)
Місце смерті Цюрих[1]
Громадянство США і Австрія
Професії диригент
Освіта Моцартеум і Віденський університет музики й виконавського мистецтва
Вчителі Richard Stöhrd
Жанри класична музика
 Файли у Вікісховищі

Біографія та кар'єра

Ляйнсдорф народився в єврейській родині у Відені. У віці 5 років почав навчатися музиці в місцевій школі, грав на віолончелі і займався по класу композиції. Потім навчався в Моцартеумі та Віденській академії музики. У 1934—1937 роках був помічником Бруно Вальтера та Артуро Тосканіні на Зальцбурзькому фестивалі. У 1938 році через аншлюс залишив Австрію і переїхав в США. Працював в Метрополітен-опера, а у 1939 році був призначений відповідальним за німецький репертуар (спеціалізацією Ляйнсдорфа були опери Вагнера). У 1942 році отримав американське громадянство.

У 1943—1946 роках керував Клівлендським оркестром, проте велику частину цього терміну був відсутній через службу в армії США. У 1947—1955 роках очолював Рочестерський філармонічний оркестр, потім працював в Нью-Йоркській міській опері і знову в Метрополітен-опера.

У 1962—1969 роках Ляйнсдорф був музичним керівником Бостонського симфонічного оркестру. На цей період припав концерт 22 листопада 1963 року, коли він був змушений повідомити публіці про вбивство президента Кеннеді і поза програмою виконав зі своїм оркестром похоронний марш з Третьої симфонії Бетховена.

Надалі Ляйнсдорф головним чином виступав як запрошений диригент, якщо не вважати період керівництва Симфонічним оркестром Берлінського радіо у 1978—1980 роках.

Репертуар і записи

Серед записів Лйянсдорфа відомими є вагнерівський репертуар Метрополітен-опера" — опери «Тангейзер» (1941), «Лоенгрін» (1943), а також римський запис опери «Тоска» Пуччіні (1957). Важливе місце серед записів Ляйнсдорфа займають симфонії Густава Малера.

З Бостонським оркестром Ляйнсдорф записав симфонії і всі фортепіанні концерти Прокоф'єва (соліст — Джон Браунінг).

Бібліографія

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #120151928 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Slonimsky, N. (1994). The Concise Baker's Biographical Dictionary of Musicians (вид. 8th edition). New York: G. Schirmer. с. 559. ISBN 002872416X.
  4. Bruce Eder. Erich Leinsdorf Biography. All Music. Процитовано 25 травня 2007.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.