Еріх Фельгібель

Фріц Еріх Фенльгібель (нім. Fritz Erich Fellgiebel; 4 жовтня 1886, Пепельвіц — 4 вересня 1944, Берлін) — німецький офіцер, генерал військ зв'язку. Учасник Липневої змови.

Еріх Фельгібель
нім. Fritz Erich Fellgiebel
Народився 4 жовтня 1886(1886-10-04)[1][2]
Поповіце, Ґміна Йорданув-Шльонський, Вроцлавський повіт, Нижньосілезьке воєводство, Польща
Помер 4 вересня 1944(1944-09-04)[1][2][3] (57 років)
В'язниця Пльотцензееd, Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Берлін, Німецький рейх
·вогнепальне поранення
Країна  Німецький рейх
Діяльність офіцер, боєць Опору
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності з 1908
Військове звання генерал
Брати, сестри Hans Fellgiebeld
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
Галліполійська зірка
Кавалер ордена «За військові заслуги» (Болгарія)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами
Орден Хреста Свободи 1-го класу з дубовим листям

Біографія

19 вересня 1905 року вступив фанен-юнкером у 2-й телеграфний батальйон. За особливі заслуги отримав звання лейтенанта. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації залишений в рейхсвері. З 1 лютого 1933 року — оберст-лейтенант. З 1 жовтня 1934 інспектор військ зв'язку вермахту.

При проведенні мобілізації 26 серпня 1938 призначений начальником служби зв'язку вермахту, що знаходилася в підпорядкуванні Штабу оперативного керівництва ОКВ. Під його контролем були питання зв'язку, а також розвідки з допомогою засобів зв'язку. Фельгібель забезпечував безперебійний зв'язок між усіма державними, партійними і вищими військовими органами, керував розвитком засобів зв'язку тощо. В руках Фельгібеля також перебувала організація радіозв'язку між Гітлером і Верховним Головнокомандуванням, включаючи розподіл шифрів і кодів.

Фельгібель відкрито висловлювався проти політики нацизму, чим викликав недовіру самого Гітлера, але його професіоналізм зробив його незамінним. Засуджуючи політику нацистів, Фельгібель приєднався до німецького Опору під керівництвом Клауса фон Штауффенберга. У разі успіху військового перевороту кандидатура Фельгібеля розглядалася змовниками на пост міністра пошти. Будучи свого роду «інсайдером» в «Вовчому лігві», Фельгібель був вкрай необхідний для забезпечення успіху операції «Валькірія»

20 липня після вибуху Фельгібель мав перерізати зв'язок між штабом Гітлера і Берліном, що дозволило б його колегам по опору взяти в свої руки управління урядом.

Побачивши Гітлера живим, Фельгібель відмовився від обумовленого дзвінка в Берлін. Адже він повинен був повідомити, чи відбувся замах чи ні. Але така ситуація, що після вчиненого замаху Гітлер вціліє, передбачена не була. Нерішучість Фельгібеля підкріпив Штіф, який прийняв рішення, що з огляду на це державний переворот починати не слід і тепер треба лише дбати про безпеку — своєї власної та інших змовників.

Після провалу операції «Валькірія» Фельгібель був заарештований за звинуваченням у державній зраді. 10 серпня 1944 року Народною судовою палатою був засуджений до смертної кари через повішення. 4 вересня повішений в берлінській в'язниці Плетцензее.

Нагороди

Перша світова війна

Міжвоєнний період

Друга світова війна

Див. також

Література
  • Залесский К.А. Вооружённые силы III Рейха. Полная энциклопедия. Вермахт, люфтваффе, кригсмарине. М., Яуза-ЭКСМО, 2008
  • К. Финкер. Заговор 20 июля 1944 года. Дело полковника Штауффенберга.
  • Wildhagen K.h., Erich Fellgiebel, Meister operativer Nachrichtenverbindungen, Selbstverlag, Wenningsen, 1970
  • Prominente ohne Maske - Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S.125

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #123504988 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Munzinger Personen
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.