Ескадрені міноносці типу «Аквіла»

Ескадрені міноносці типу «Аквіла» (італ. Classe Aquila) — серія лідерів ескадрених міноносців ВМС Італії першої половини XX століття.

Ескадрені міноносці типу «Аквіла»
Classe Aquila
Ескадрений міноносець «Аквіла»
Служба
Тип/клас Лідер ескадрених міноносців
Держава прапора Королівство Італія
 Іспанія
 Румунія
 СРСР
Належність Королівські ВМС Італії
ВМС Іспанії
ВМС Румунії
ВМФ СРСР
Замовлено 4
Закладено 4
Спущено на воду 4
Виведений зі складу флоту 4
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 750 тонн (стандартна)
1 820 тонн (повна)
Довжина 94,7 м
Ширина 9,5 м
Осадка 3,6 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парові турбіни «Tosi»
5 × парових котлів «Thornycroft»
Гвинти 2
Потужність 40 000 к.с.
Швидкість 34,2 вузлм
Автономність плавання 1 700 миль на швидкості 15 вузлів
Екіпаж 145
Озброєння
Артилерія 3 × 152/40-мм гармати «QF 6 in/40»
4 x 76/40-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.»
Торпедно-мінне озброєння 4 ( 2 x 2) × 450-мм торпедні апарати
24-44 міни

Представники

Корабель Виготовлювач Закладено Спущено У строю Статус
«Аквіла»
«Aquila»
«Мелілья»
«Melilla»
«Cantiere Pattison», Неаполь 11 березня 1914 року 26 липня 1916 року 8 лютого 1917 року Проданий Іспанії у 1937 році
Зданий на злам у 1950 році
«Фалько»
«Falco»
«Сеута»
«Ceuta»
«Cantiere Pattison», Неаполь 26 липня 1914 року 16 серпня 1919 року 20 січня 1920 року Проданий Іспанії у 1937 році
Зданий на злам у 1948 році
«Ніббіо»
«Nibbio»
«Марасешті»
«Mărășești»
«Легкий»
«Cantiere Pattison», Неаполь 15 липня 1914 року 30 січня 1918 року 15 березня 1918 року Проданий Румунії у 1920 році
Переданий СРСР у 1944 році
Повернутий Румунії у 1946 році
Зданий на злам у 1963 році
«Спарвіеро»
«Sparviero»
«Марашті»
«Mărăști»
«Ловкий»
«Cantiere Pattison», Неаполь 29 січня 1914 року 26 березня 1917 року 15 липня 1917 року Проданий Румунії у 1920 році
Переданий СРСР у 1944 році
Повернутий Румунії у 1946 році
Зданий на злам у 1963 році

Історія створення та конструкція

У 1913 році Румунія замовила фірмі «Cantiere Pattison» з Неаполя будівництво 4 есмінців. Кораблі були розроблені інженером Луїджі Скалья (італ. Luigi Scaglia). Кораблі мали бути озброєні трьома 120-мм, чотирма 75-мм гарматами та п'ятьма торпедними апаратами. Оскільки кораблі мали використовуватись у Чорному морі, вони мали мати змогу рухатись лише 10 годин на повній швидкості. Кораблі мали мати назви «Vifor», «Viscol», «Vârtej» та «Vijelie».

Після вступу Італії у Першу світову війну недобудовані кораблі були реквізовані Італією і отримали нові назви: «Аквіла», «Фалько», «Ніббіо» та «Спарвіеро» відповідно. На них було встановлене італійське озброєння: три 152/40-мм гармати «QF 6 in/40», чотири 76/40-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.» та два здвоєні 450-мм торпедні апарати. Також кораблі могли нести від 24 до до 44 мін.

У складі італійського флоту кораблі класифікувались як легкі розвідники (італ. Esploratori leggeri).

У 1920 році «Ніббіо» та «Спарвіеро» були передані Румунії, де отримали назви «Марасешті» і «Марашті». У 1944 році захоплені СРСР, увійшли до складу ВМФ СРСР під назвами «Легкий» і «Ловкий». У 1946 році повернуті Румунії, де прослужили до 1963 року.

«Аквіла» і «Фалько» у 1938 році були перекласифіковані у есмінці. У 1937 році (формально у 1939 році) передані Франкістській Іспанії, де під іменами «Мелілья» і «Сеута» прослужили до початку 1950-х років.

Посилання

Література

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.