Естер Пак

Кім Чомдон народилася 16 березня 1877 року[1] (за іншими даними — 16 березня 1876[2] або в 1879 році) в сеульському районі ЧунгуЧунгу, вона була третьою в родині з чотирьох дочок[3]. Батько Кім деякий час працював з американськими місіонерами, його начальником був  Генрі Апенцелер; це вплинуло на нього і у 1886 році він відправив дочку вчитися в школу Іхва[3]. Кім була однією з перших студенток цього навчального закладу, однак батьки дозволили їй вчитися, поставивши дві умови: їй було заборонено їхати в США і залишати школу до шлюбу[4][2]. Кім добре навчалася, особливо добре їй давалася англійська мова, і коли школу відвідала американська місіонерка Розетта Шервуд-Хол Розетта Шервуд-Холл, Кім попросили попрацювати для неї перекладачкою[3]. Побачивши, як Шервуд-Хол оперує дівчинку із заячою губою, що вважалося в Кореї того часу невиліковною недугою, Кім стала мріяти про медичну кар'єру[3]. Крім того, Шервуд-Хол переконала Кім, що кореянки дуже страждають від конфуціанських заборон, які не дозволяють як слід їх лікувати: суворий поділ статей у суспільстві не допускало огляду жінки чоловіком[3][5]. Шервуд-Хол сама вчила свою перекладачку психології та основ догляду за пацієнтами[2].

Шервуд-Хол познайомила Кім з Пак Юсаном (кор. 박유산), що працював з її чоловіком, і 24 травня 1893 року Кім Чомдон поєдналася з ним шлюбом на першій в Кореї західній весільній церемонії[3][6]. Після весілля вона взяла ім'я Естер Пак, додавши до імені, під яким була хрещена, прізвище чоловіка[1][3]. У 1894 році Шервуд-Хол повернулася в Нью-Йорк, взявши з собою Естер і Юсана[3].

Естер Пак закінчила річну школу в Нью-Йорку, де вивчала латинську мову, фізику і математику, а потім вступила в Балтиморський жіночий медичний коледж (англ. Women's Medical College of Baltimore)[1][5]. У 1900 році Пак на відмінно склала всі іспити і стала лікарем[5]. Її чоловік підтримував прагнення Пак зробити своєю професією медицину, однак він помер у Нью-Йорку від туберкульозу, не доживши півроку до її випускного[3]. У США він працював на фермі, заробляючи дружині на освіту[5].

Після отримання ступеня Пак повернулася в Корею і влаштувалася в першу в країні жіночу лікарню «Погу-егван» (кор. 보구여관, 保救女館보구여관, 保救女館), яка була розташована в Сеулі біля воріт Тондемун[1][3]. За 10 місяців роботи там лікар Пак допомогла більш ніж 3000 пацієнтам, після чого в 1901 році переїхала в Пхеньян, де Шервуд-Хол у 1894 році відкрила нову лікарню[3][5]. Пак багато подорожувала по Кореї, в тому числі під час епідемії холери, допомагаючи хворим безкоштовно[3][7][4]. Крім основної роботи вона також вела просвітницьку та викладацьку діяльність, навчивши перше покоління корейських жінок-лікарів[7]. Пак читала публічні лекції, в яких підкреслювала важливість санпросвіти і освіти для жінок, а також просувала християнство[8].

13 квітня 1910 року[6] Естер Пак померла від туберкульозу у віці 33 або 34 років[3][9].

28 квітня 1909 року в палаці Кенхигун пройшли великі урочистостості, присвячені Естер Пак і двом іншим кореянкам, які стали першими в освіті: першої випускниці американського університету зі ступенем бакалавра літератури, Ха РансаХа Ранса, і першої кореянки-випускниці японського вузу Юн Чанвон (кор. 윤정원, 尹貞媛윤정원, 尹貞媛); його відвідало близько 7800 чоловік[9]. Король Коджон вручив Пак срібну медаль[1].

У 2006 році Корейська академія наук Корейская академия наук ввела Естер Пак у Корейському залі слави науки і техніки[3].

У 2008 році комітет випускниць університету Іхва заснував медаль імені Естер Пак, якою відзначає заслуги жінок, що закінчили університет і стали лікарями[1].

• Kim Jeom-dong, the First Female Medical Doctor in Korea. KBS World Radio. 21 червня 2012. Процитовано 29 жовтня 2017.
• Jeon So-min (12 квітня 2010). First Korean female doctor and scientist, Esther Park. Ewha Voice. Процитовано 29 жовтня 2017.
• Myung Keun Choi. {{{Заголовок}}}. — ISBN 9780820425498.
• Pae-yong Yi. {{{Заголовок}}}. — ISBN 9788973007721.
• Ли Хваёк. {{{Заголовок}}}. — ISBN 9788973006557.