Чосон
Чосон (кит. 朝鮮; кор. 조선; яп. ちょうせん; 1392–1897) — корейська династія і держава на території Корейського півострова. Офіційна назва — Велике Королівство Чосонів (кор. 대조선국, кит. 大朝鮮國) — цю назву дав колишньому Корьо генерал Лі Сонгьо, після того, як захопив владу і стратив обох попередніх правителів. Керувалася ванами з роду Лі. Наприкінці ХІХ століття посилився японський тиск. Останній ван Чосону Коджон намагався зберегти державу і провести реформи; впроваджуючи їх змінив назву країни на Корейська імперія в 1897. Остаточно анексована Японією в 1910.
|
Історія Кореї | |
---|---|
| |
Доісторична Корея | |
Кочосон, Чінгук | |
Ранні корейські королівства | |
Пуйо, Окчо, Тон'є, Самхан, Конфедерація Кая | |
Три королівства | |
Когурьо, Пекче, Сілла | |
Об'єднане Сілла, Пархе | |
Пізні три королівства | |
Корьо: Кіданьські війни, Монгольські вторгнення | |
Чосон: Імджинська війна | |
Корейська імперія | |
Генерал-резиденти | |
Під контролем Японії: | |
Генерал-губернатори, Тимчасовий уряд Республіки Корея | |
Розділена Корея: | |
Корейська війна, Північна, Південна Корея | |
Хронологія, Військова історія, Список монархів | |
Портал «Корея» |
Загальні відомості
Велика імперія Чосонів постала у результаті повалення промонгольської династії Корьо представниками прокитайської опозиції на чолі з Лі Сонге. Назва династії відсилала до стародавнього царства Чосон, яке передувало Корьо (див. Кочосон).
На півночі Чосон мав суходільний кордон із китайською імперією Мін (з 1644 Цін), по річках Ялуцзян і Туманна, а на півдні — морський кордон з Японією, по Західному проходу Корейської протоки і Японському морю.
Півтисячолітня доба правління династії Чосон позначилася значним впливом сусіднього Китаю на всіх сторонах життя корейського суспільства: чосонські вани були данниками китайського імператора, державною ідеологією Чосону було проголошено китайське конфуціанство, а головним торговельним партнером країни також був Китай. Попри це корейці Чосону змогли розвинути власну оригінальну культуру, зокрема винайти корейську абетку хангиль.
Напади японців і чжурчженів на Корею наприкінці 16 — першій половині 17 століття ослабили її і змусили чосонське керівництво дотримуватися ізоляціоністської політики. На кінець 18 століття ця політика призвела до гальмування корейської економіки, зростання соціального напруження і технологічного відставання Чосон від передових держав світу.
У 1893-94 рр. почався революційний рух під керівництвом партії Тога-куто, що змусило корейського короля звернутися за допомогою до Китаю. Китайський уряд відправив своє військо у Корею, на що Японія відповіла відправленням своїх. Почалася Японсько-Китайська війна 1894-95 років. У 1894 Японська імперія, після переможної війни з Китаєм, почала проводити експансіоністську політику на сході континенту. Корея, що знаходилася під управлінням династії Чосон та переживала занепад, являла собою зручний плацдарм для зміцнення позицій Японської імперії в регіоні. Після Сімоносекського договіру Японська імперія отримала контроль над півостровом Ляодун, що викликало стурбованість Російської імперії, оскільки представляло загрозу її інтересам на Далекому Сході. Остання, з часом, привернула на свій бік Німецьку імперію та Французьку республіку. Під тиском цих трьох держав Японська імперія відмовилася від півострова, але почала відігравати головну роль в Кореї, зайнявши місце Китаю, підтримкою якого користувався королівський двір Кореї. У 1895 році, у результаті отриманої перемоги в японсько-цінської війни Велика імперія Чосонів отримала повну незалежність від імперії Цін, але водночас потрапила під контроль японського уряду.
Дружина короля Коджона, королева Мін, допомагала боротьбі проти японського тиску. 8 жовтня 1895 вона була жорстоко вбита японськими солдатами під командуванням Міури Горо. Більшість вчених вважає, що Міура діяв за вказівкою когось із високопоставлених японських чиновників.
Після смерті дружини король Коджон у 1896 сховався в російському посольстві в Сеулі. З цього часу японське втручання у внутрішню політику Кореї стало повсюдним і дуже глибоким. На ключових посадах у державі стояли або японці, або прояпонськи налаштовані місцеві чиновники. Корейська влада перестала контролювати ситуацію в країні. Набирав силу рух за незалежність Кореї.
У спробах врятувати політичну ситуацію в країні король Коджон проголосив Корею імперією та оголосив про початок нової епохи Кванму (кор.광무, 光武). Себе він оголосив першим імператором Кореї. Однак, де-факто імперський уряд був нездатний контролювати ситуацію в країні, що призвело до анексії Кореї Японською імперією в 1910.
Міжнародні зв'язки
Протягом тривалого часу існування корейської держави Чосон, головні свої зовнішньополітичні контакти вона тримала з Китаєм часів правління династії Мін та Цін, а також Японією часів сьоґунатів, та створеної Японської Імперії після реставрації Мейдзі.
Міжнародні зв'язки з Японією
Більш детально "Місії Чосон до Японії",
Міжнародні зв'язки з Китаєм
Більш детально: "Китайсько-корейський договір 1882 року."
Політична історія
- Хангиль
- Японсько-корейська війна 1592–1598
- Корейсько-чжурчженська війна
- Японсько-цінська війна 1894–1895
- Корейська імперія 1897–1910
Адміністративний поділ
№ | Провінція | Корейською | Центр |
---|---|---|---|
1 | Канвон | 江原道 강원도 | Вонджу |
2 | Кьонгі | 京畿道 경기도 | Хансон (Сеул) |
3 | Кьонсан | 慶尙道 경상도 | Тегу |
4 | Пхьонан | 平安道 평안도 | Пхеньян |
5 | Хамгьон | 咸鏡道 함경도 | Хамхин |
6 | Хванхе | 黃海道 황해도 | Хеджу |
7 | Чолла | 全羅道 전라도 | Чонджу |
8 | Чхунчхон | 忠淸道 충청도 | Конджу |
Освіта
- Сонгюнгван — найвищий навчальний заклад для виховання цивільних чиновників-конфуціанців.
Міжнародні відносини
Влада
Центральна
- Ван — верховний правитель.
- Державна Рада (головний урядовий орган).
- Йонийджон — Голова державної ради.
- Шість міністерств:
- Міністерство війни (військові справи)
- Міністерство дворів (облік населення і фінанси)
- Міністерство покарань (судочинство)
- Міністерство ремесел (економіка)
- Міністерство церемоній (церемонії та іноземні справи)
- Міністерство чиновників (кадрові питання)
- Ийгимбу — Державний суд.
- Три відомства:
- Рада інспекторів (нагляд за чиновниками)
- Палата цензорів (нагляд за ваном)
- Інститут текстів (центр вивчення неоконфуціанства, державний архів, дорадчий орган вана)
Провінційна
- Наглядачі (觀察使, 관찰사, гванчхальса) — голови 8 провінцій, чиновники 2-го молодшого рангу.
- Старші (府尹, 부윤, буйон) — голови 5 особливих міст (府, 부), чиновники 2-го молодшого рангу.
- Староста (牧使, 목사, мокса) — голови 20 староств, чиновники 3-го молодшого рангу.
- Повітові (郡守, 군수, гунсу) — голови 80 повітів (郡, 군), чиновники 4-го молодшого рангу.
- Старші (縣令, 현령, хьонрьон) і молодші волосні (縣監, 현감, хьонгам) — голови волостей (縣, 현), чиновники 5-го і 6-го молодшого рангу.
Кожен повіт і волость керувалася чиновниками, що призначалися центральним урядом. Янбани повіту були службовцями повітових управ. Для перевірки провінційної влади центральний уряд інколи висилав таємних ревізорів (暗行御史, 암행어사) — молодих чиновників низького рангу, що мали повноваження звільняти корумпованих посадовців.
Політичні фракції
- Хунгу
- Сарім
- Західна фракція
- Східна фракція
- Північна фракція
- Південна фракція
Військо
Військо династії Чосон було побудовано за зразком корьоських військ. Основні збройні сили поділялися на П'ять гвардій, розміщених у провінціях: Передня гвардія квартирувалася в Чолла, Задня гвардія — в Хамгьон, Ліва гвардія — в Кьонсан, Права гвардія — в Пхьонан, а Середня гвардія — в центральних провінціях Хванхе, Кьонгі, Канвон і Чхунчхон. Кожна з гвардій мала свої власні сухопутні армії та флоти. Вони поділялися на «ліві» та «праві», а їх кількість визначалася стратегічною доцільністю. В Сеулі постійно розташувалася Ванська гвардія для захисту столиці.[2].
Усіма військовими справами завідувало Міністерство війни. Командування збройними силами здійснював Генеральний штаб П'яти гвардій, розташований в Сеулі. Командири армій та флотів завжди перебували в столиці з метою профілактики військового перевороту. Рівень підготовки офіцерів був низький — надавалася перевага підготовці першокласних воїнів-лучників, а не тактиків чи стратегів, що могли керувати підрозділами. Військова служба вважалася не престижною; як правило офіцерами ставали ті шляхетні особи, які з певних причин не змогли успішно скласти іспити на посаду цивільного урядовця. Відмінностей в підготовці офіцерів армії та флоту не існувало. Корупція, продаж посад і земляцтво були звичними явищами. Переміщеннями військових керували цивільні особи[2].
В Чосоні діяла система загальної військової повинності. До війська набирали усіх здорових чоловіків за винятком шляхтичів. На початку існування династії дійсна армія і флот нараховували 200 тисяч вояків. У випадку кризи влада могла виставити додаткові 400 тисячі вояків резерву. Проте на 16 століття, через погане управління військом, систему відкупу від служби та корупцію офіцерства, збройні сили скоротилися втричі[2]. Основою зброєю вояків був двогострий меч, лук, спис; рідше — булава, алебарда, тризубець. Обладунки були шкіряні й використовувалися лише вищими командирами. Ручна вогнепальна зброя майже не використовувалася. На флоті широко застосовувалися гармати 4 типів, розривні гранати, 2 види мортир. Основою армії була піхота (лучники і списники), основою флоту — кораблі типу пханоксон. Під час війни з японцями використовувалися унікальні броненосці «кораблі-черепахи»[2].
В країні також існувала система замків та фортець, розташованих вздовж північного кордону для захисту від кочовиків, а також південного узбережжя півострова, в районі частих нападів японських піратів[2].
Див. також
Примітки
- 아틀라스 한국사 편찬위원회 (2004). 아틀라스한국사. 사계절. с. 108. ISBN 8958280328.
- Hawley S. (2005). — p. 109 — 113
Джерела та література
Чосон // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
- (англ.) Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005.
Посилання
- Чосон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- (кор.) Чосон // NAVER
- Династія Чосон