Есін Афшар

Народилася в місті Барі (Італія) в родині письменника[4] і співробітника турецького посольства Нюзхета Хашима Сінаноглу і його дружини журналістки і письменниці Рювейде. Есін Афшар була молодшою з п'яти дітей. Один з її братів, Октай Сінаноглу — відомий хімік.

Вивчала гру на піаніно в Анкарській консерваторії[5]. Після закінчення консерваторії почала працювати піаністкою в турецькому державному театрі опери та балету, але незабаром перейшла на роботу в театр[6]. Також вона вийшла заміж за Керіма Афшара. Після дванадцяти років роботи в театрі, Есін Афшар повернулася до занять музикою і почала виконувати пісні французькою та італійською мовами. Після зустрічі з Рухі Су, вона включила в свій репертуар турецьку народну музику. У 1975 році після розлучення з Керімом Афшаром Есін Афшар вийшла заміж за Шенера Аралу. Після середини 1980-х років Есін Афшар здійснювала в основному закордонні тури. У 1999 році вона була госпіталізована[3].

14 листопада 2011 року Есін Ашар померла в стамбульському госпіталі, куди вона була госпіталізована за три тижні до цього у зв'язку з лейкемією. Есін Афшар похована на кладовищі Караджаахмет. У неї залишилися чоловік Шенер Арал, син Доган Джан і дочка Пинар[3][7][8][9].

У 1970 році Есін Афшар дала серію концертів в Італії. В 1972 році вона відвідала Радянський Союз і Південну Корею, в 1973 році — Ізраїль, Велику Британію, Бельгію та Туніс. У 1974 році Есін Афшар здійснила тур по Австралії. У 1975 році вона брала участь у відборі представниці Туреччини на Євробачення. У 1985 році дала концерт у Парижі. У 1988 році вона дала концерт в Лозанні, а в 1989 році — в Мюлузі[10].