Караджаахмет (цвинтар)

Цвинтар Караджаахмет (тур. Karacaahmet Mezarlığı) — історичне кладовище, віком більш ніж 700 років, розташоване в Ускюдарі, в азіатській частині Стамбула. Кладовище Караджаахмет — найстаріше в Стамбулі і займає 750 соток (3,0 км²), є найбільшим кладовищем Туреччини. Було названо на честь Караджи Ахмета, супутника воїна Орхана I, другого османського султана, і, як вважають, воно було засноване у середині XIV століття. За підрахунками, на кладовищі поховано понад мільйон людей[1].

Караджаахмет
Інформація про цвинтар
41°00′33″ пн. ш. 29°01′20″ сх. д.
Країна  Туреччина
Розташування Ускюдар
Статус споруда
Вебсайт ibb.gov.tr/tr-TR/kurumsal/Birimler/MezarliklarMd/Documents/website/Index.html

Караджаахмет
Караджаахмет (Туреччина)

Кладовище Караджаахмет складається з 12 частин, кожна з яких упорядковується різними релігійними групами. Багато історичних надгробків все ще можна побачити з написами османським турецьким алфавітом, варіантом арабського алфавіту. На цвинтарі ростуть високі кипарисові дерева[2].

Султанське кладовище Караджаахмет

Тут також розташована святиня Карака Ахмета Султана, лікаря 13 століття і святого Алевітів, секти ісламу[3]. Існує також багато інших історичних гробниць та мажид (араб. мечеть), побудованих у період Османської імперії.

Відомі особи поховані на кладовищі

Історичні

1940-ті
1950-ті
1960-ті
1970-ті
1980-ті
  • Бурхан Фелек (1889—1982), журналіст
  • Октай Ріфат Гороску (1914—1988), поет
  • Емер Бончук (1917—1988), футболіст і вчитель середньої школи
2000-ті
  • Джем Караджа (1945—2004), рок-музикант
  • Незіє Віраніяло (1925—2004), жінка-авіатор
  • Аріф Мардін (1932—2006), турецько-американський музичний продюсер
  • Нюкет Руаджан (1951—2007) джазова співачка, педагог[6]
  • Мустафа Шекіп Біргель (1903—2008), полковник у відставці та останній ветеран Війни за незалежність Туреччини
  • Фазил Гюсню Дагларджа (1914—2008), поет
  • Газанфер Оскан (1931—2009), актор
2010-ті
  • Есін Афшар (1936—2011), співачка та сценічна актриса
  • Сайт Маден (1931—2013), перекладач, поет, художник та графічний дизайнер
  • Октай Сінаноглу (1935—2015), хімік-теоретик[7]
  • Тасін Шахінкая (1925—2015), генерал ВПС та один із п'яти лідерів військового перевороту 1980 року
  • Ібрагім Еркал (1966—2017), співак і автор пісень[8]
  • Кан Барту (1936—2019), баскетболіст, футболіст і оглядач[9]
  • Сюлейман Туран (1936—2019), сценічний та кіно актор[10]
  • Яшар Бюйканіт (1940—2019), колишній начальник Генерального штабу Збройних сил Туреччини[11]

Збиток від проекту «Мармарай»

До червня 2007 року вм'ятина діаметром 1,5 м і глибиною 4 м виникла біля стіни кладовища, що було викликано земляними роботами в тунелі за проектом Мармарай. Повідомлялося, що деякі могили були пошкоджені[12].

Кладовище Караджаахмет у мистецтві та літературі

Знаменитий англійський поет лорд Байрон написав про кладовище Караджаахмет наступні рядки:

«О, Ускюдар! Він дивиться на тисячі могил білих будинків, а поверх цих могил вишив вічне жалібне листя, схоже на нерозкриту любов, він завжди зелене дерево, що піднімається як ніжний і темний кипарис»[13].

Кладовище століттями дивувало закордонних мандрівників своїм виглядом та архітектурною величчю, і багато мандрівників згадували про це кладовище у своїх спогадах. Теофіл Готьє та граф Едуард Рачинський згадували кладовище Караджаахмет у своїх творах[14].

Примітки

  1. Assmann, Aleida (15 лютого 2020). Is Time out of Joint?. Is Time Out of Joint?. Cornell University Press. с. 175–200. ISBN 978-1-5017-4243-9.
  2. NETWATCH: Botany's Wayback Machine. Science 316 (5831). 15 червня 2007. с. 1547d–1547d. ISSN 0036-8075. doi:10.1126/science.316.5831.1547d. Процитовано 21 липня 2020.
  3. Alemdar, Zeynep (17 вересня 2009). Turkish Trade Unions and the European Boomerang. European journal of Turkish studies (9). ISSN 1773-0546. doi:10.4000/ejts.3774. Процитовано 21 липня 2020.
  4. BAYRAKTAR-, Saliha BOZER (2019). KARACAAHMET MEZARLIĞINDAKİ BİR GRUP FES BAŞLIKLI MEZAR TAŞI. The Journal of Academic Social Science Studies. Number: 76 (Number: 76). с. 221–240. ISSN 2147-2971. doi:10.29228/jasss.37408. Процитовано 21 липня 2020.
  5. Smith, Whitney. (2001). Flag lore of all nations (вид. A Millbrook Press library ed). Brookfield, Conn.: Millbrook Press. ISBN 0-7613-1753-8. OCLC 45330090.
  6. Sirman, Nükhet (3 лютого 2014). Contextualizing Honour. European journal of Turkish studies (18). ISSN 1773-0546. doi:10.4000/ejts.4871. Процитовано 21 липня 2020.
  7. Oktay Sinanoglu. Physics Today. 15 травня 2015. ISSN 1945-0699. doi:10.1063/pt.5.6151. Процитовано 21 липня 2020.
  8. B., H.; May, Étienne; May, Etienne (1958-04). La médecine. Son passé, son présent, son avenir. Population (French Edition) 13 (2). с. 331. ISSN 0032-4663. doi:10.2307/1524855. Процитовано 21 липня 2020.
  9. Streator, Edward (James), (12 Dec. 1930–16 April 2019), consultant. Who Was Who (Oxford University Press). 1 грудня 2007. ISBN 978-0-19-954089-1. Процитовано 21 липня 2020.
  10. KARATAŞ, Reyhan ŞEKERCİ- Süleyman (2019). ÖĞRETMEN LİDERLİĞİ EĞİTİM PROGRAMININ YAYGIN EĞİTİM KURUMLARI USTA ÖĞRETİCİ VE ÖĞRETMENLERİNİN LİDERLİK BECERİLERİNE ETKİSİ. Turkish Studies-Educational Sciences. Volume 14 Issue 3 (Volume 14 Issue 3). с. 845–864. ISSN 2667-5609. doi:10.29228/turkishstudies.22795. Процитовано 21 липня 2020.
  11. Howes, Megan (2019). IPCC and U.S. Reports Warn of Climate Change Impacts : October 8, November 10, November 12, November 17, and November 23, 2018. Historic Documents of 2018. 2455 Teller Road, Thousand Oaks California 91320: CQ Press. с. 576–594. ISBN 978-1-5443-5253-4.
  12. Doruk, Can; Celik, Mehmet; Kara, Hakan; Polat, Beldan; Guldiken, Yahya; Orhan, Kadir Serkan (10 травня 2019). Turkish Translation and Validation of Chronic Otitis Media Questionnaire-12. Turkish Archives of Otorhinolaryngology 57 (1). с. 24–29. ISSN 2667-7466. doi:10.5152/tao.2019.3693. Процитовано 21 липня 2020.
  13. İstanbul Büyükşehir Belediyesi. www.ibb.istanbul. Процитовано 21 липня 2020.
  14. Eyuboglu, Bedri Rahmi. Benezit Dictionary of Artists (Oxford University Press). 31 жовтня 2011. Процитовано 21 липня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.