Ефективна процентна ставка

Ефективна процентна ставкапроцентна ставка, яку інвестор, вкладник або позикодавець отримує (або розраховує отримати) після інфляції. Формально може бути описана рівнянням Фішера, яке вказує на те, що реальна процентна ставка є приблизно номінальною процентною ставкою за вирахуванням ставки інфляції.

Yield-и по індексації інфляції державних облігацій вибраних країн та строків погашення.

Якщо, наприклад, інвестору вдалося зафіксувати процентну ставку в розмірі 5% на наступний рік і очікуване зростання цін — 2%, він розраховував би отримати ефективну процентну ставку в розмірі 3%.[1] Очікувана ефективна процентна ставка не є одиничним числом, оскільки різні інвестори мають різні очікування щодо майбутньої інфляції. Зважаючи на те, що рівень інфляції протягом позики спочатку не відомий, коливання інфляції є ризиком, як для кредитора, так і для позичальника.

У випадку контрактів, в умовах яких зазначено номінальну процентну ставку, ефективна процентна ставка відома лише наприкінці періоду позики, виходячи з реалізованої ставки інфляції; це називається ефективною процентною ставкою за попередньою посадою. З моменту запровадження облігацій, індексованих інфляцією, ефективні процентні ставки стали помітними.[2]

Джерела

  1. Marc Levinson, 2006, "Guide to Financial Markets", The Economist, сторінка 24
  2. FRB: Speech with Slideshow--Bernanke, Long-Term Interest Rates--March 1, 2013. www.federalreserve.gov (англійською). Процитовано 07 березня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.