Ефект Форбуша

Ефект Форбуша, Форбуш-ефект (англ. Forbush-effect) — короткочасне значне зниження інтенсивності галактичних космічних променів (на 50 % — у міжпланетному просторі та до 25-30 % — на поверхні Землі). Ефект пояснюється підвищеним розсіюванням галактичних космічних променів збуреннями міжпланетного магнітного поля, які переносяться сонячним вітром від Сонця до межі геліосфери.

Прояв ефекту Форбуша в березні 2012 року

Оскільки під час проходження збурень міжпланетного магнітного поля, зокрема, магнітної хмари, утвореної викидом корональної маси на Сонці, може відбуватися і форбуш-ефект, і магнітна буря, ці ефекти часто спостерігають одночасно[1].

Ефект відкрив американський фізик Скот Форбуш 1937 року[2]. Найяскравіше ефект Форбуша спостерігався в липні 1959, у листопаді 1960, у серпні 1972, у лютому й травні 1978, у серпні-вересні 1979, у травні та жовтні 1981, у липні 1982 років[3]. Від 1957 року по вересень 2011 року мережею нейтронних моніторів було зареєстровано 53 значних проявів Форбуш-ефекту[4].

Див. також

Джерела

  1. Форбуш-эффект. Справочник СиЗиФ. Процитовано 4 жовтня 2018. (рос.)
  2. James A. Van Allen Scott Ellsworth Forbush April 10, 1904 — April 4, 1984 — біографія дослідника. (англ.)
  3. Прохоров М. Е. Вариации космических лучей. Астронет. Процитовано 4 жовтня 2018. (рос.)
  4. Пошук в базі даних спостережень нейтронних моніторів. (англ.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.