Ефект Форбуша

Ефект Форбуша, Форбуш-ефект (англ. Forbush-effect) — короткочасне значне зниження інтенсивності галактичних космічних променів (на 50 % — у міжпланетному просторі та до 25-30 % — на поверхні Землі). Ефект пояснюється підвищеним розсіюванням галактичних космічних променів збуреннями міжпланетного магнітного поля, які переносяться сонячним вітром від Сонця до межі геліосфери.

Прояв ефекту Форбуша в березні 2012 року

Оскільки під час проходження збурень міжпланетного магнітного поля, зокрема, магнітної хмари, утвореної викидом корональної маси на Сонці, може відбуватися і форбуш-ефект, і магнітна буря, ці ефекти часто спостерігають одночасно[1].

Ефект відкрив американський фізик Скот Форбуш 1937 року[2]. Найяскравіше ефект Форбуша спостерігався в липні 1959, у листопаді 1960, у серпні 1972, у лютому й травні 1978, у серпні-вересні 1979, у травні та жовтні 1981, у липні 1982 років[3]. Від 1957 року по вересень 2011 року мережею нейтронних моніторів було зареєстровано 53 значних проявів Форбуш-ефекту[4].