Ефект Яна — Теллера

Ефе́кт Я́на — Те́ллера — зниження симетрії розташування оточення іонів у кристалах та молекулах за рахунок зняття виродження основного електронного стану. Ефект названо на честь Германа Артура Яна та Едварда Теллера.

Ефект Яна-Теллера є причиною тетрагональної дисторції гексаакваміді(II) , [Cu(OH2)6]2+, яка в іншому разі мала б октаедральну симетрію. Дві зв'язки Cu−O мають довжину 238 пм, тоді як чотири інші — ~195 пм.

Ефект Яна—Теллера виникає тоді, коли в симетричній конфігурації основний електронний стан вироджений. Здебільшого це буває в октаедральній конфігурації[1], зокрема він часто зустрічається в комплексах шестикоординованої міді[2]. Видовження або скорочення однієї з пар міжатомних відстаней призводить до зняття виродження, при цьому енергія одного зі станів — понижується. Як наслідок симетрична конфігурація стає нестійкою. Здебільшого ефект проявляється як видовження, хоча можливе також скорочення.

Див. також

Примітки
  1. Shriver, D. F. & Atkins, P. W. (1999). Inorganic Chemistry (3rd ed) pp 235–236. Oxford University Press ISBN 0-19-850330-X.
  2. Rob Janes and Elaine A. Moore (2004). Metal-ligand bonding. Royal Society of Chemistry. ISBN 0-85404-979-7.

Література
  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.