Жак Елеонор Руксель де Грансе
Жак Елеонор Руксель де Грансе (фр. Jacques Eléonor Rouxel de Grancey; 31 травня 1655 — 6 листопада 1725) — військовий і державний діяч королівства Франція, маршал Франції, граф де Медаві.
Жак Елеонор Руксель де Грансе | |
---|---|
фр. Jacques Eléonor Rouxel de Grancey | |
Народився |
31 травня 1655[1] Шалансе |
Помер |
6 листопада 1725[1] (70 років) Париж, Королівство Франція |
Країна | Франція |
Діяльність | військовослужбовець |
Знання мов | французька |
Учасник | Battle of Seneffed |
Титул | граф |
Військове звання | маршал Франції |
Нагороди | |
Життєпис
Походив з нормандського шляхетського роду Руксель. Онук французького маршала Жака Руксель де Грансі. Син П'єра Рукселя, графа Грансі і Медаві, й Генрієтти де Ла Палуд де Буліньйо. Народився 1655 року в замку Шалансе. Замолоду поступив до королівської гвардії. В цьому статусі супроводжував Людовика XIV під час Голландської війни. Згодом відзначився під час захоплення Франш-Конте і в битві біля Сенефе (обидва 1674 року). 1675 року в битві біля Консарбрюку зазнав поранення, потрапивши у полон.
Його подальшій кар'єрі сприяв шлюб з небогою міністра Жана-Бастиста Кольбера. З початком Війни Аугсбурзької ліги 1688 року отримує звання бригадира. 1690 року відзначився при обороні Бонна й битві біля Стаффарди. 1691 року брав участь у кампанії з завоювання Ніцци і Вільфранша. 1693 року в битві біля Ла-Марселя зазнав поранення.
1702 року на початку Війни за іспанську спадщину стає генерал-лейтенантом. Того ж року звитяжив в битві біля Луццари в Італії. 1703 року очолив війська, які повинні були зайняти єпископство Трент, тим самим забезпечити зв'язок міланської армії з Баварією. Він зайняв долини річки Нота, зайнявши фортеці Ріва, Арко, Наго та Торбале. 1704 року зайняв Верчеллі, Івре й Верру. 1705 року відзначився у битві біля Кассано, але у 1706 року французьке військо на чолі із Луї Жозефа де Вандома зазнало поразки в битві біля Кальчінато. Того ж року в битві біля Кастільйоне Руксель завдав поразки імперському війську на чолі із Карлом I Гессен-Кассельським.
1707 року призначається губернатором Неверне і Донзуа. Того ж року очолив французькі війська в Савойському герцогстві, виступивши на оборону Тулону. 1711 року стає кавалером ордену Святого Духа. 1714 року призначається губернатором Дофіне і Провансу, де багато посприяв припиненню чуми та її наслідків.
Між 1705 і 1725 роками Жак Елеонор побудував замок Грансе-ле-Шато-Новель на місці середньовічної фортеці. 1724 року разом з іншими генералами померлого Людовика XIV король Людовик XV надав Рукселю звання маршала. Помер 1725 року.
Родина
Дружина — Марі-Терезою Кольбер де Молевр'є
Діти:
- 3 доньки
- 1 бастард
Примітки
- GeneaStar
Джерела
- Jean-Alexandre Germain, Histoire d'Argentan et ses environs : comprenant des recherches historiques (épisodes de la domination des Celtes, des premiers Gaulois, des Romains, des Franks & des Normands dans les Gaules), vol. 2, Bonnet, 1845, 204 p.