Жак д'Авен

Походив з еноського шляхетського роду Авенів. Другий син Жака I, сеньйора Авен, та Адель де Гіз. Замолоду отримав від батька сеньйорію Ландресі. Після загибелі батька у Третьому хрестовому поході розділив з братами решту спадщини.

1200 року доєднався до загонів графа Балдуїна Фландрського, що увійшов до кола учасників Четвертого хрестового походу. 1204 року під час загальних зборів один з небагатьох виступив проти зміни напрямку походу й нападу на Константинополя, воліючи атакувати мусульман Палестини.

Брав участь у захоплені Константинополя 1204 року. Разом з Генріхом Фландрським зайняв область на азійському узбережжі Босфорської протоки. Згодом приєднався до Боніфація Монферратського в завоюванні Фессалії. 1205 року отримав як феод острів Евбею. Заклав замок Негропоне в Халкіді, від якого назву отримала уся синьйорія. За цим приєднався до військ Боніфація, що боролися проти Лева Сгура, який отаборився в Коринфі.

У серпні 1205 року розділив володіння на 3 частини між представниками Веронської марки — Равано далле Карчері, Гільберто да Верона і Пегораро ді Пегорарі, які отримали титули триархів. Помер Жан д'Авен між 1205 і 1209 роками. В будь-якому разі у 1210 році він згадується вже як померлий. Оскільки він не залишив спадкоємця, то владу на синьйорією Негропонте розділили триархи.

• John B. Bury: The Lombards and Venetians in Euboia. (1205—1303). In: The Journal of Hellenic Studies. 7, 1886, ISSN 0075-4269, pp. 309—352.
• Kenneth M. Setton, Robert Lee Wolff, Harry W. Hazard: A History of the Crusades. Volume 2: The Later Crusades, 1189—1311. 2nd edition. University of Wisconsin Press, Madison WI u. a. 2005, ISBN 0-299-04844-6.