Жан Бурідан

Жан Бурідан
фр. Jean Buridan
Народження бл. 1300
Бетюн
Смерть бл. 1358
Париж, Королівство Франція
Громадянство (підданство)  Франція
Знання мов
  • латина[1][2]
  • Ім'я при народженні лат. Joannes Buridanus
    фр. Jean Buridan[3]
    Діяльність
  • богослов, професор, логік, клерик, письменник
  • Викладав Паризький університет
    Школа / Традиція середньовічний номіналізм
    Вплинув Альберт Саксонський
    Alma mater Паризький університет
    Літературний напрям Номіналізм і логіка
    Зазнав впливу
  • Вільям Оккам і Арістотель
  • Вчителі Вільям Оккам
    Відомі студенти Albertus de Saxoniad
    Історичний період середні віки
    Конфесія католицька церква

    Жан Буріда́н (фр. Jean Buridan, лат. Joannes Buridanus; бл. 1300, Бетюн — бл. 1358) — французький філософ, представник середньовічного номіналізму.

    З біографії

    Навчався у Сорбонні у Вільяма Оккама. З 1328 року викладав там само. Був учителем Альберта Саксонського.

    Особистість Бурідана оточена легендами, серед яких — зв'язок з Жанною Наваррською, дружиною короля Франції Філіпа IV Красивого і засновницею Наваррського колежу.

    Бурідан також відомий відвідуванням гори Ванту та висловом про «буриданового віслюка».

    Твори

    Латинськомовні твори

    • Коментарі Арістотеля :
      • Summula de dialectica, Paris, 1487, in-folio
      • Compendium Logicae, Венеція, 1487, in-folio
      • Sophismata, in-8°
      • Quaestiones in X libros Ethicorum Aristotelis (Paris. 1489, in-fol., et Oxford, 1637, in-4) ; перевидання паризького видання 1513, Франкфурт 1968
      • Quaestiones in VIll libros Physicorum Aristotelis, in libros de Physica et in parva naturalia, Paris, 1516, in-4° ; перевидання паризького видання 1509, Франкфурт, 1964
      • In Aristotelis Metaphysica (Метафізика), Paris, 1516-1518, in-folio.

    Переклади сучасною французькою

    • Questions sur l'Art ancien. (Isagoge, Traité des Catégories, Traité de l'Interprétation), Longueuil, Presses philosophiques 2009.
    • Le Traité des conséquences, suivi du Traité sur les propositions, Longueuil, Presses philosophiques, 2002.
    • Commentaire et Questions sur le Traité de l'âme, Longueuil, Presses philosophiques, 2004.
    • Sophismes, Paris, Vrin, 1993.

    Див. також

    Література

    Примітки

    1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. Mirabile: Digital Archives for Medieval CultureSISMEL – Edizioni del Galluzzo.
    3. У Франції до 1539 року, коли було видано Ордонанс Вілле-Котре, офіційною мовою була латина, французька мова не мала певного статусу

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.