Жан Домінік Рашетт

Навчався у 1760-х роках в Данській королівській академії красних мистецтв. Брав участь в академічних конкурсах і виставках, у 1761 та 1762 рр. виборов малу, а потім велику золоту медалі.

Був запрошений на працю в Берлінську академію мистецтв, де викладав в 1771–1779 роках. З 1772 року — отримав звання професора.

Статуя Катерини ІІ в образі Мінерви. Парк музею-садиби Архангельське

Запрошений на працю в Санкт-Петербург з 1779 року. Призначений на посаду модельмейстера Петербурзького Імператорського порцелянового заводу.

Але майстерне володіння скульптурними технологіями обумовило створення портретів-погрудь, портретних скульптур у повний зріст, монументів та садово-паркової скульптури.

Для оздоби Царського Села скульптор Рашетт виконав монумент імператриці Катерини ІІ у вигляді римської богині Кібели. Імператриця наказала перетворити порожній тоді парковий павільйон Грот роботи Вартоломея Растреллі на невеличкий музей скульптур. Там розмістили колекцію західноєвропейської скульптури, що придбала імператриця в Британії у колекціонера Лайд Брауна 1785 року[1]. Серед античних портретів давньоримських імператорів розмістили і бронзовий монумент Катерині ІІ. Скульптура простояла майже два століття і була знищили в роки війни 1941—1945 рр[2].

Олександр Безбородько зробив вдалу надвірну кар'єру і висунувся в перший ряд катерининських вельмож. Згодом він придбав дачу на околиці тодішнього Петербурга в Полюстрово, навпроти Смольного монастиря. Первісний палац був вибудуваний тут ще 1772 року за проектом Василя Баженова, що пройшов стажування в Парижі.

1782 року споруду Баженова збільшував і перебудовував архітектор імператриці Джакомо Кваренгі. Ансамбль починався парадним двором (курдонером) і декоративною ґраткою з численними скульптурними левами, а за палацом облаштували пейзажний парк на десять гектарів. Природні красоти мали підкреслити паркові павільйони та садово-паркові скульптури. Тут вибудували декілька мостів і чудернацьких павільйонів. За розплануванням наглядав архітектор Микола Львов. Серед дерев і кущів в саду розмістили погруддя володаря Олександра Безбородька з чавуну роботи Федота Шубіна. Родзинкою саду буда велетенська фігура Піфії у двісті пудів вагою, створена за моделлю скульптора Рашетта[3].

Олександро-Невська лавра, Благовіщенська усипальниця. Надгробок О. А. Безбородька.

Скульптор Рашетт не працював в галузі меморіальної пластики. Але пов'язаний знайомством і працею на графа О. А. Безбородька з Миколою Львовим погодився створити надгробок вельможі. Останній вирішений не стільки в звичній манері надгробка, скільки у вигляді монумента, гідного міської площі. На низькому спупінчатому постаменті сидять алегоричні фігури «Юстиції» та «Ревного служіння державі» (остання — це гасло з дворянського герба Безбородька). Вони сумують поряд із погруддям О. А. Безбородька, встановленим на низькій колоні. Багатофігурну композицію вінчає крилата постать Генія з лавровою гілкою. Пишну програму надгробку створив поет і архітектор Микола Львов. Відповідну епітафію створив поет і знайомий Миколи Львова та Жана Рашетта — Державін Гаврило Романович[4].

Жан Домінік пошлюбився із пані Естер Христиною Ван Докум (? — 1825) 25 жовтня 1765 року в місті Копенгаген. Подружжя мало дев'ять дітей. Родина дала російську гілку Рашеттів.