Жан Древіль

Жан Франсуа́ Олекса́ндр Древі́ль (фр. Jean Dréville; нар. 20 вересня 1906, Вітрі-сюр-Сен, Валь-де-Марн, Франція — 5 березня 1997 Валлангужар, Валь-д'Уаз, Франція) — французький кінорежисер.

Жан Древіль
фр. Jean Dréville
Ім'я при народженні Жан Франсуа Олександр Древі́ль
фр. Jean François Alexandre Dréville
Дата народження 20 вересня 1906(1906-09-20)
Місце народження Вітрі-сюр-Сен, Валь-де-Марн, Франція
Дата смерті 5 березня 1997(1997-03-05) (90 років)
Місце смерті
Валлангужар , Франція
Громадянство  Франція
Професія кінорежисер
Роки активності 1928-1969
Діти Valérie Drévilled
IMDb ID 0238810

Життєпис

Жан Древіль народився 5 березня 1906 року у Вітрі-сюр-Сен (департамент Валь-де-Марн у Франції) в сім'я Аліси та Олександра Древілів. З дитинства цікавився малюванням та фотографією. Ставши фотографом, працював журналістом у низці видань, зокрема в Photo-Ciné, cinégraphie та Stéréo.

Після зустрічі з Марселем Л'Ерб'є Жан Древіль став його асистентом на зйомках стрічки «Гроші» (1928) та дебютував як режисер, знявши документальний фільм-репортаж про зйомки «Грошей» — «Навколо „Грошей“»[1]. Після цього успішного досвіду Древіль став постановником ще низки короткометражних та документальних фільмів.

У першій половині 1930-х років Древіль поставив три комедії за сценаріями драматурга Роже Фердінанда: «Три відсотки» (1934), «Людина в золотому» (1934) та «Добрі наміри» (1935). Після знайомства у 1944 році з Ноель-Ноелем, Жан Жревіль зняв його у багатьох своїх фільмах, одна з яких — «Зануди» (1948) — була удостоєна Призу Луї Деллюка та Гран-прі французького кіно.

На початку 1960-х років Жан Древіль поставив кілька біографічних стрічок, зокрема «Лафаєтт» (1961) та «Третя молодість» (1965, про Маріуса Петіпа). У 1960 році Древіль став постановником першого спільного французько-радянського фільму «Нормандія-Німан» про бойовий шлях легендарного французького 1-го винищувального авіаполку «Нормандія-Німан», який під час Другої світовою війни воював у складі радянської 1-ї повітряної армії.

У 1952 році Жан Древіль входив до складу журі 5-го Каннського міжнародного кінофестивалю[2].

Фільмографія

За час своєї кінокар'єри Жан Древіль виступив постановником 45-ти фільмів та трьох телесеріалів.

  • 1936 : Буря / Coup de vent
  • 1937 : Матінка Колібрі / Maman Colibri
  • 1938 : Білі ночі Санкт-Петербурга / Les nuits blanches de Saint-Pétersbourg
  • 1938 : Гравець у шахи / Le joueur d'échecs
  • 1938 : Дика бригада / La brigade sauvage
  • 1939 : Дядечко з Нормандії / Son oncle de Normandie
  • 1942 : Влада грошей / Les affaires sont les affaires
  • 1943 : Роквілари / Les Roquevillard
  • 1943 : Торнавара / Tornavara
  • 1945 : Клітка для солов'я / La cage aux rossignols
  • 1945 : Ферма повішеного / La ferme du pendu
  • 1946 : Відвідувач / Le visiteur
  • 1947 : Копія вірна / Copie conforme
  • 1948 : Битва за важку воду / Kampen om tungtvannet
  • 1948 : Зануди / Les Casse-pieds
  • 1949 : Повернення до життя / Retour à la vie (новели «Повернення Рене» та «Повернення Луї»)
  • 1952 : Сім смертних гріхів / Les sept péchés capitaux (епізод «Лінь»)
  • 1952 : Дівчина з батогом / La fille au fouet
  • 1952 : Секрет гірського озера / Das Geheimnis vom Bergsee
  • 1953 : Нескінченні горизонти / Horizons sans fin
  • 1954 : Королева Марго / La Reine Margot
  • 1955 : Пересадка в Орлі / Escale à Orly
  • 1957 : Підозрювані / Les suspects
  • 1958 : Пішки, верхи і на супутнику / À pied, à cheval et en spoutnik!
  • 1958 : Красуня і циган / La belle et le tzigane
  • 1960 : Нормандія-Німан / Нормандия-Неман
  • 1961 : Лафаєтт / La Fayette
  • 1965 : Третя молодість / Третья молодость
  • 1966 : Сплячий вартовий / La sentinelle endormie
  • 1968 : Пригоди на берегах Онтаріо / Die Lederstrumpferzählungen
  • 1968 : Останній з Могікан / Ultimul Mohican

Визнання
Нагороди та номінації Жана Древіля[3]
РікКатегоріяФільмРезультат
Венеційський кінофестиваль
1938 Кубок Муссоліні за іноземний найкращий фільм Гравець у шахи Номінація
1948 Міжнародний Гран-прі Битва за важку воду Номінація
Медаль ENIC Жан Древіль Нагорода
Приз Луї Деллюка
1948 Найкращий фільм Зануди Нагорода
Каннський міжнародний кінофестиваль
1949 Гран-прі фестивалю Повернення до життя Номінація
1953 Гран-прі фестивалю Нескінченні горизонти Номінація
Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) Нагорода

Примітки
  1. Клод Бейли. 1929. Деньги // Кино: фильмы, ставшие событиями = Les films-clés du sinéma. — СПб. : Академический проект, 1998. — С. 73. — 3000 прим. — ISBN 5-7331-0127-Х.(рос.)
  2. Juries 1952 : Feature Films - Festival de Cannes 2015 (International Film Festival). Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 30 грудня 2015.
  3. Нагороди та номінації Жана Древіля на сайті IMDb(англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.