Жан Маре

Народився в Шербурі, на півночі Франції. Почав зніматися у 1930-і роки у фільмах Марселя Л'Ерб'є, в «Смішненькій драмі» (1937) Марселя Карне. Здобув популярність в роки війни, коли знявся у стрічці Крістіан-Жака «Кармен» (1945). Справжнім учителем Маре, що сформував його акторську індивідуальність і художній смак, став поет, драматург і режисер Жан Кокто, з яким Маре познайомився у 1937 році. Він став «актором Кокто», граючи в його театральних постановках («Жахливі батьки»), а також знімався у його головних фільмах — «Орфей» (1949) і «Заповіт Орфея» (1959).

З 1950-х став популярним актором. У ці роки знімався в розважальних комедіях «Жульетта» (1953), «Нічні коханці» (1953), а також у стрічках «плаща і шпаги» таких, як «Капітан Фракасс» (1961), «Горбань» (1959), «Рюї Блаз» (1947), у казці «Красуня і чудовисько» (1946).

Маре важко переживав смерть Кокто у 1963 році, він навіть мав намір полишити акторську кар'єру. Проте вже у 1964 році знявся в суперпопулярній серії фільмів про Фантомаса.

Наприкінці 1960-х Маре потрапив у важку автомобільну катастрофу і надовго залишив екран. У 1970-х роках практично не знімався[3]. У 1985 Маре очолював журі 35-го Берлінського міжнародного кінофестивалю[4]. У 1986 році молодий режисер Віллі Рамо зняв його в «Родинних зв'язках». Лише у 1996 році актор з'явився в знаковій ролі старіючого художника у стрічці Бернардо Бертолуччі «Украдена краса».

Крім великого артистичного таланту, мав здібності до художньої скульптури, живопису та поезії. Пабло Пікассо, побачивши деякі ранні скульптурні роботи Маре, здивувався, як людина з таким талантом скульптора «витрачає свій час на якісь зйомки в кіно і роботу в театрі». У 1989 році в Парижі в районі Монмартр був встановлений пам'ятник письменнику Марселю Еме роботи його друга Жана Маре. Скульптура більше відома під назвою «Людина, що проходить крізь стіну». Вона повністю виготовлена ​​з бронзи і її ідеєю є епізод за однойменним оповіданням письменника.

Жан Маре, 1991 рік

За час своє акторської кар'єри Жан Маре знявся у 107-ми фільмах.

Найбільш відомі ролі у фільмах

• 1942 — Кармен / (Carmen)
• 1946 — Красуня і чудовисько / (La Belle et la Bête)
• 1949 — Орфей / Orphée
• 1953 — Граф Монте-Крісто / (Le comte de Monte Cristo)
• 1953 — Опівнічні коханці / (Les amants de minuit) — Марсель Дюляк
• 1957 — Білі ночі / Nuits blanches
• 1959 — Горбань / Le bossu
• 1961 — Капітан Фракасс / Le capitaine Fracasse
• 1964 — Фантомас / Fantômas
• 1965 — Фантомас розлютився / Fantômas se déchaîne
• 1966 — Фантомас проти Скотланд-Ярда / Fantômas contre Scotland Yard
• 1969 — Парія / Le Paria

У 1942 році під час Другої Світової війни він одружився з акторкою Мілою Парелі, шлюб розпався через два роки[5]. Жан Маре ніколи не приховував, але й не хизувався своїми особливими стосунками з французьким поетом Жаном Кокто. Згодом він мав певні стосунки і з французькою актрисою Жозетою Дей.

Маре написав книги «Уся істина про мене» (1957), «Історія мого життя» (1975), «Оповідання» (1978) та ін. В останні роки жив на півдні Франції у своєму маєтку поблизу Ніцци, де і помер 8 листопада 1998 року.

• Соколова Н.П. История и теория кино: учеб.-метод. комплекс / авт.-сост. Н. П. Соколова. — Тюмень : РИЦ ТГАКИ, 2007. — 240 с. — Соколова прим.(рос.)

• Жан Маре. Жизнь актёра. — М.: Вагриус, 2001. — 320 с.(рос.)

• Жан Маре на сайті IMDb (англ.)