Жан Рікарду

Закінчив Нормальну школу паризьких вчителів, де з 1951 року почав сам викладати. Працював вчителем, а потім викладачем колдджу до 1977 року. 1982 року захистив дисертацію з літературознавства. Увійшов у літературні кола завдяки знайомству з Аленом Роб-Ґріє в 1958 році. З 1962 до 1971 року працював у журналі «Тель Кель». З 1980/х років займався видавничою програмою Міжнародного культурного центру Серізі-ла-Саль. Літературознавчі дослідження проводив у сфері так званої «текстики» (la textique — термін завпроваджений ним самим 1985 року)[6].

Романи, оповідання

• L'Observatoire de Cannes, roman, Minuit, Paris 1961, 202 p.
• La Prise de Constantinople, roman, Minuit, Paris 1965, 272 p. (Премія Фенеона)
• Les Lieux-dits, petit guide d'un voyage dans le livre, roman, Gallimard, Paris 1969, 162 p. et UGE, collection 10/18, Paris 1972, 192 p.
• Révolutions minuscules, nouvelles, Gallimard, collection Le chemin, Paris 1971, 172 p., puis version récrite, précédée d'un inédit, Révélations minuscules, en guise de préface, à la gloire de Jean Paulhan, Les Impressions Nouvelles, Paris 1988, 200 p.
• La Cathédrale de Sens, nouvelles, Les Impressions Nouvelles, Paris 1988, 208 p.

Різне

• Le Théâtre des métamorphoses, mixte, Seuil, collection Fiction & Cie, Paris 1982, 300 p.

Літературознавство

• Nouveaux Problèmes du roman, essais, Seuil, collection Poétique, Paris 1978, 360 p.
• Une maladie chronique, essai, Les Impressions Nouvelles, Paris 1989, 90 p.
• Intelligibilité structurale du trait, les Impressions nouvelles, collection Textica, Bruxelles 2012, 190 p.
• Grivèlerie, Les Impressions nouvelles, collection Textica, Bruxelles 2012, 85 p.
• Problèmes du Nouveau roman, essais, Seuil, collection Tel Quel, Paris 1967, 210 p.
• Pour une théorie du Nouveau roman, essais, Seuil, collection Tel Quel, Paris 1971, 270 p.
• Le Nouveau roman, essai, Seuil, collection Ecrivains de toujours, Paris 1973, 190 p., puis version récrite, précédée d'une préface inédite et suivie d'une étude complémentaire, les Raisons de l'ensemble, collection Points, Paris 1990, 260 p.
• Nouveau roman: hier, aujourd'hui, Cerisy-la-Salle, 1971[7][8].
• Claude Simon: analyse, théorie, Cerisy-la-Salle, 1974[9].
• Robbe-Grillet: analyse, théorie, Cerisy-la-Salle, 1975[10].
• Pour une théorie matérialiste du texte, Cerisy-la-Salle, 1980[11].

• Michel Sirvent, Jean Ricardou (de Tel Quel au Nouveau Roman textuel), collection monographique en littérature française contemporaine 36, Amsterdam/New York, Rodopi, 2001. Préface de Michaël Bishop. 154 p.