Жан Шопфер

Жан Шопфер двічі доходив до фіналу на Відкритому чемпіонаті Франції з тенісу — у 1892 він переміг англійця на прізвище Фассит, а у 1893 році поступився співвітчизнику Лорану Рібуле[1].

Освіту Шопфер отримав у Сорбонні та в інституті École du Louvre. У 1899 він почав писати книжки під псевдонімом Клод Ане. Серед іншого, він написав книги Російська революція після подорожі до Російської імперії під час Першої Світової війни, Меєрлінг, в основу якої ліг Меєрлінзький інцидент та біографію тенісистки Сюзанн Ленглен[2] , ім'я якої зараз носить один із двох центральних кортів на стадіоні Ролан Гаррос.

Його оповідання 1920 року Російська дівчина Аріана багато разів екранізувалося, у тому числі, за його мотивами знято фільм Кохання після полудня.

• Ідеальна поїздка до Італії (1899)
• Мале місто (1901)
• Вівці (1904)
• Троянди Ісфахана — Персія в автомобілі, через Росію та Кавказ (1906)
• Записки про кохання (1908), перевидані в 1922 році
• Російська революція, хроніки 1917—1920 років
• Російська дівчина Аріана (1920)
• Омар Хайям, 144 чотирирядки Омара Хайяма, перекладені буквально Клодом Анет та Мірзою Мухаммедом
• Коли земля тремтіла (1921)
• Перське листя (1924)
• Мадемуазель Буррат, комедія в чотирьох діях, комедія Єлисейських полів, лютий 1923 р. (Грассе, 1924 р.)
• Загублена дівчина, гра в трьох актах, Театр мистецтв, листопад 1923 р. (Грассе 1924)
• Кінець світу (1925)
• Підлітковий вік (1925)
• Персія та перський дух (1925)
• Азіатський берег (1927)
• Мадам де Сес (1927)
• Сюзанна Ленглен, біографія (1927)
• Кохання в Росії (1930)
• Майерлінг (1930)

• 1931: Аріан, режисер Пауль Циннер (німецька версія)
• 1932: Аріана, російська дівчина, режисер Пауль Циннер (французька версія)
• 1936: Майєрлінґ, режисер Анатоль Літвак
• 1957: Кохання пополудні, режисер Біллі Вайлдер
• 1968: Майєрлінг, режисер Теренс Янг