Жиль Віньйо

Жиль Віньйо́ (фр. Gilles Vigneault, МФА: [ʒil viɲo], *27 жовтня 1928, Наташкван) — квебекський національний поет, композитор і співак. Активний прихильник незалежності Квебеку.

Жиль Віньйо
фр. Gilles Vigneault
Народився 27 жовтня 1928(1928-10-27)[1][2][…] (93 роки)
Наташкван, Minganie Regional County Municipalityd, Північний Берег, Квебек, Канада
Країна  Канада
Діяльність поет, письменник, автор пісень, співак, storyteller
Alma mater Університет Лаваля
Знання мов французька[3]
Роки активності 1959 — тепер. час
Жанр пісня
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону
Орден Мистецтв та літератури
IMDb ID 0897056
Сайт gillesvigneault.com

Автор таких відомих пісень, як «Mon pays ce n'est pas un pays, c'est l'hiver» («Моя країна — то не країна, а зима») та «Gens du pays» («Люди країни»). Остання стала неофіційним гімном Квебеку.

Біографія

Жиль Віньйо народився у містечку Наташкван (Natashquan), на північному березі річки Святого Лаврентія. Він вчився у Рімускі та у місті Квебек.

Він почав писати вірші під час навчання у Семінарії міста Рімускі. У 1950-ті він почав публікувати вірші і складати пісні. У 1959 він навіть заснував власне видавництво, «Les Éditions de l'Arc». Тоді ж опублікував свою першу збірку, «Étraves» (1959).

У серпні 1960, у концертному залі «L'Arlequin» (місто Квебек) Жиль співає перед публікою свою першу пісню «Jos Monferrand», написану у 1957 році. Це — початок співацької кар'єри. У 1962 Жиль отримав Гран-прі платівок (фр. Grand prix du disque) монреальської радіостанції «CKAC».

У 1965 році Національний офіс фільмів Канади знімає фільм «La neige a fondu sur la Manicouagan», у якому Жиль виконує пісню «Моя країна» («Mon pays»), присвячену Квебеку. Пісня зазнає величезного успіху, який значно перевищує успіх фільму. Тепер вона вважається квебекською класикою.

У другій половині 1960х Жиль дає численні концерти поза Квебеком, зокрема у Франції і у Онтаріо.

24 червня 1975, на День Св. Івана Хрестителя (квебекське національне свято), під час концерту на горі Мон-Рояль (у місті Монреаль), Віньо вперше виконує пісню «Люди країни» (Gens du pays). Ця пісня стала неофіційним гімном Квебеку.

Дискографія
Gilles Vigneault (1962)
Gilles Vigneault chante et récite (1963)
Gilles Vigneault vol. 3 (1964)
À la Comédie-Canadienne (1965)
Mon pays (1966)
Gilles Vigneault enregistré à Paris (1966)
La Manikoutai (1967)
Le nord du nord (1968)
Les voyageurs (1969)
Musicorama: Olympia 1969 (1969)
Les grands succès de Gilles Vigneault (1971)
Le temps qu'il fait sur mon pays (1971)
C'est le temps (1971)
Pays du fond de moi (1973)
TNM 73 (1973)
J'ai planté un chêne (1976)
À l'encre blanche (1977)
Gilles Vigneault à Bobino (1977)
Comment vous donner des nouvelles (1978)
Les quatre saisons de Piquot (1978)
Avec les mots du dimanche (1979)
Combien de fois faut-il parler d'amour (1982)
Un jour, je ferai mon grand cerf-volant (1983)
Mets donc tes plus belles chansons ensemble (1986)
Les îles (1987)

1960-1990: Chemin faisant, cent et une chansons (1990)

(CD box set containing 6 disks)                  
CD 1
CD 2
CD 3
CD 4
CD 5
CD 6
Le chant du portageur (1992)
C'est ainsi que j'arrive à toi (1996)
Voyagements : En direct du théâtre Champlain (2001)
Au bout du cœur (2003)

Сім'я

Його син Гійом Віньйо (фр. Guillaume Vigneault) став письменником і сценаристом. Інший син — Франсуа Віньйо (фр. François Vigneault) — поетом.

Посилання
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119080397 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.