Жил Еанеш

Жил Еанеш (порт. Gil Eanes; [ʒiɫ i'ɐnɨʃ]) — португальський мореплавець XV століття. Був зброєносцем (порт. escudeiro) у португальського принца Енріко Мореплавця. Здійснив кілька морських подорожей вздовж африканського узбережжя. Першим з європейців пройшов на кораблі повз мис Буждур на західноафриканському узбережжі, тим самим започаткувавши епоху Великих географічних відкриттів.

Жил Еанеш
порт. Gil Eanes
Скульптура Жила Еанеша (з астролябією в руках) на Пам'ятнику Відкривачам. Белен, Лісабон, Португалія
Народився невідомо
Лагуш, Королівство Португалія
Помер 15 століття
Країна  Португалія
Діяльність мандрівник-дослідник
Знання мов португальська

Біографія

Про дати народження і смерті Жила Еанеша не відомо. Відомо, що у 1433 р. його корабель досяг Канарських островів, але не пройшов мис Буджур.

У 1434 р., за дорученням принца Енріко Мореплавця першим у зафіксованій європейській історії з другої спроби обігнув мис Бодахор (мис. Буждур), який вважався до того неподаланним. Це досягнення спричинило початок епохи великих географічних відкриттів. До Еанеша було скоєно п'ятнадцять невдалих спроб обійти цей мис[1].

У своїх донесеннях він вказував, що судну вдалося пройти на 50 ліг уздовж африканського узбережжя далі мису Буждур, і ніде не було помічено слідів присутності явних ворогів, причому «плисти під вітрилами тут так само легко, як і у нас вдома, а країна ця багата і усього в ній в достатку» [2].

В наступному, 1435 році, Дон Енріке знову відправив Жила Еанеша, з інструкціями дослідити узбережжя далі за мисом Бодахор. Цього разу Еанеша супроводжував другий корабель — баринела під командуванням Афонсу Гонсальвеша Балдайя,

Пам'ятник Жилу Еанешу в місті Лагуш, Португалія

Майже не існує детальної інформації про такий тип судна, як баринела, окрім того, що це було двощоглове вітрильно-весельна судно з глибокою осадкою, яке було більше за однощоглову барку Еанеша і було спеціально спроєктована для дослідження нових берегів (і, таким чином вже могло мати латинське вітрило на другій щоглі). На відміну від Еанеша, немає підтверджень, що Балдайя мав бодай якийсь попередній морський досвід.

Еанеш і Балдайя пропливли на південь від мису Бохадор приблизно 50 ліг (170 км) вздовж переважно безлюдного узбережжя Західної Сахари до затоки, яку вони назвали Angra dos Ruivos (Затока Морських Півнів), через велику кількість морських півнів, виловлених командою в місцевих водах. Еанеш і Балдайя бачили деякі сліди присутності людини (відбитки людей і верблюдів), але самих людей так і не зустріли.

  • Angra dos Ruivos (Затока Морських Півнів) — 24°40′ пн. ш. 14°56′ зх. д.

Після цих подій ім'я мореплавця довгий час не фігурує в літописах. Через десять років він згадується як учасник комерційних експедицій на посаді другого капітана, ще два роки по потому, у 1446 — як командир флагманського корабля в кампанії проти маврів у Північній Африці[3].

Див. також

Примітки
  1. А. Уланов Впорядковане безумство. Рецензія на книгу Ф. Песоа Послання. // «Знамя» 1998 № 2.-М.: Фонд ім. І. Д. Ситіна, 1997. — 48 с.
  2. Стефан Цвейг Людина і його діяння
  3. gileanes.htm Португалія близько! Жил Еанеш і мис Божадор[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела
  • Бізлі, Чарльз Раймонд. Принц Енріке Мореплавець. — Київ: Темпора, 2015. 236 с. ISBN 978-617-569-209-7
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.