Західна Сахара
За́хідна Саха́ра (араб. الصحراء الغربية, бербер. Taneẓṛuft Tutrimt, ісп. Sáhara Occidental, колишня Іспанська Сахара) — спірна територія на північному заході Африки, межує на півночі з Марокко, на сході з Алжиром та Мавританією, на півдні з Мавританією, на заході омивається Атлантичним океаном.
| За́хідна Саха́ра араб. الصحراء الغربية ісп. Sáhara Occidental бербер. Taneẓṛuft Tutrimt | |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Марокко Сахарська Арабська Демократична Республіка |
| Столиця | Ель-Аюн |
| Населення | 584,000 (в 2016)[1] |
| Площа | 266 000 км² |
| Мови |
Арабська мова Іспанська мова |
| Релігія | Іслам |
| Час | UTC |
| Валюта | Марокканський дирхам |
Історія
Цей 1000-кілометровий прибережний район Сахари був оголошений зоною впливу Іспанії в 1884, оскільки він знаходиться навпроти Канарських островів. Марокко, при отриманні незалежності в 1956 році, заявило права на цю територію. З 1973 року всередині Іспанської Сахари виник рух за незалежність (Полісаріо). Коли в 1975 Іспанія відмовилася від території, вона стала керуватися Марокко і Мавританією. Полісаріо виступило проти такого розподілу й оголосило про створення Сахарської Арабської Демократичної Республіки (САДР), що призвело до громадянської війни. Коли Мавританія пішла з контрольованого нею південного сектора, Марокко зайняло його і почало будувати захисні споруди, закінчивши будівництво до 1987 року. У 1988 році Марокко і Фронт Полісаріо підписали угоду про припинення вогню і проведення референдуму. Проте, час від часу, перестрілки продовжувалися. До кінця 1990 року 70 країн визнали САДР.
У 2016 році Європейський союз заявив, що «Західна Сахара не є частиною марокканської території».[2]
Природні ресурси
Західна Сахара має багаті природні ресурси. Провідне місце серед них займають фосфорити. Перспективні родовища урану, залізних і мідних руд, ртуті, кам'яних солей. Прибережні води багаті на рибу.
Демографія
За оцінками, населення в липні 2005 року становило 373 008 осіб, у 2010 році — 405 210 людей, в 2015 році — 586 000 людей; в більшості, це араби і арабізовані бербери, багато хто з них веде кочовий спосіб життя. При цьому, за оцінками близько 40 тисяч живуть у Вільній зоні і близько 100 тисяч осіб — у таборах біженців в Алжирі.
На 1000 чоловік щорічно припадає 39,54 народжень і 11,49 смертей, також на 1000 новонароджених припадає 69,66 смертей. Середня тривалість життя чоловіків — 52 роки, жінок — 56,73 років. Середня народжуваність на жінку — 4,3 дитини. Діти до 14 років становлять 44,9 % всього населення, дорослі від 15 до 64 років: 52,8 % і літні люди старші за 65 років лише 2,3 %.
Майже 100 % населення сповідують іслам, у 1975 році в регіоні проживало понад 20 000 католиків, однак до 2007 року внаслідок переслідувань і еміграції їх залишилося приблизно 100 людей.
Більшість населення спілкуються марокканським діалектом арабської мови. Багато людей також володіють іспанською мовою і використовують її як мову міжнаціонального спілкування.
Примітки
- United Nations Statistics Division (2015). Western Sahara Summary Statistics. UN data. Процитовано 20 листопада 2016.
- Morocco Suffers Legal Setback As EU Official Declares Western Sahara 'Not Part Of Morocco'
Література
- В. І. Головченко. Західної Сахари проблема // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Посилання
- Західна Сахара // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
| Атлантичний океан | Марокко |
|
| Атлантичний океан |  |
 Алжир |
 Мавританія |
Мавританія |