Жирове тіло

Жирове тіло — пухка сполучна тканина, яка розміщується в проміжках між внутрішніми органами багатоніжок та комах. Клітини жирового тіла багаті на ліпіди, звідси назва. Забарвлення може бути біле, жовте, помаранчеве або зелене. У личинок складається з зовнішньої та внутрішньої частин, у імаго поділ не є чітким.

Жовтуватий колір личинки жука-носорога обумовлений суцільним шаром жирового тіла, що лежить попід прозорими покривами

Жирове тіло — спеціалізована внутрішня тканина, що не має певної локалізації. Вона складається з лопатей і дольок, що зовні оповивають внутрішні органи і стінку тіла зсередини. Воно часом займає чималий об'єм (особливо в тілі личинок старшого віку) і лежить пухко, але інколи її клітини утворюють досить щільну структуру. У деяких жуків-сонечок воно заходить навіть у надкрила. Клітини його білі або кремові, інколи жовті, оранжеві або зеленуваті. Якщо покриви комахи прозорі (личинки), жирове тіло надає йому певного забарвлення.[1]

У клітинах жирового тіла відкладаються запаси енергомістких поживних речовин — жирів та глікогену. У жировому тілі йде синтез більшості білків гемолімфи та інших важливих речовин[2]

Це особливо важливе під час зимування, відкладання яєць або коли накопичені личинкою речовини мають перейти до імаго. Високий вміст жиру підвищує стійкість організму до низьких температур. Крім того, у комах із тонкими покривами, воно від час руху пом'ягшує зсування внутрішніх органів і їх тертя по покривних тканинах.

Жирове тіло бере участь у різноманітних процесах обміну речовин. Зокрема, воно відіграє роль своєрідного органу виділення. У ньому накопичуються токсичні для організму кінцеві продукти біохімічних реакцій. Вони виявляються ізольованими від загального обміну, але не виводяться з тіла до кінця життя (у личинок і лялечок — до линяння). Такі структури інколи називають «нирками накопичення». У комах, що здатні випромінювати світло (світлякові та інші), воно утворюється на особливих ділянках саме жирового тіла.[1]