Жнивні пісні

Жнивні пісні — цикл пісень, якими супроводжувалась праця на полі у період жнив. Жнивні пісні виконувалися під час ходьби в поле, повернення з нього й на перепочинку, інколи виконувалися і під час самого процесу жнив[1]. Жнивні пісні відносяться до календарно-обрядових жанрів, обрядової лірики. Тематично жнивні пісні є образним продовженням зажинкових пісень.

Основна тематика жнивних пісень: збирання врожаю, любов до рідної землі, тяжка праця наймита в господаря-експлуататора, в деяких піснях оспівується протест проти соціального гніту. Найпоширенішими серед таких пісень є мотиви описів поля, величання поля, процесу жаття і самих женців[2]. В жнивних піснях поряд з оспівуванням праці на землі оспівуються архетипні образи небесних світил наприклад сонця, місяця, ясних зірок, які неодмінно супроводжували працівників у їхній праці. Часто в жнивних піснях молодий місяць постає в образі срібного серпа, а зірочки на небі порівнюються з копицями в полі — «скільки в небі зірочок — стільки в полі копиць». Поширеним є також образ веселки. Музична особливість жнивних пісень мелодійність, виразність, строгий ритм[3].