Серп

Серп (прасл. *serpъ, від пра-і.є. *serp-)[1] — знаряддя для зрізання злаків і трав, що складається із закругленого леза (як правило сталевого), дедалі вужчого до кінця, і короткого дерев'яного руків'я.

Серп металевий, 1920-ті, експонат музею історії Трускавця

Історія

Великі кількості серпоподібних лопатей були розкопані на об'єктах навколо Ізраїлю, які були датовані епіпалеолітичною епохою (18000–8000 рр. до н. е[2]. В епоху неоліту на території України жали крем'яними серпами або дерев'яними з крем'яними вкладнями[3]. У господарстві трипільців для жнив служили кістяні серпи або дерев'яні з крем'яними вкладнями[4]. У західних областях України крем'яні серпи виготовляли надбузькі племена[5]. Племена із так званої зрубної культури вже виготовляли бронзові серпи[6]. Однак крем'яні серпи ще довго були у використанні. Наприкінці V ст. до. н. е. або дещо пізніше кельти досягли земель сучасного Мукачева, які стали важливим осередком залізного промислу кельтійського племені теврисків. У с. Брестів викопано кельтські залізні серпи[7]. У Японії до нашої ери використовувалися кам'яні ножі-серпи.

У культурі

Серп є одним з якнайдавніших знарядь людини і символом хліборобства. У давніх греків серп був символом і постійним атрибутом богині родючості Деметри.

У комуністичній символіці схрещені серп і молот символізували союз робітників і селян. Це зображення було представлене, зокрема, на прапорі СРСР.

Від слова «серп» походить назва місяця серпень.

Див. також

Примітки
  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  2. Unger‐Hamilton, R. Microscopic striations on flint sickle‐blades as an indication of plant cultivation: Preliminary results // World Archaeology. — 1985. — Вип. 17. — № 1. — С. 121–126. — DOI:10.1080/00438243.1985.9979955. (англ.)
  3. Пастернак, 1961, с. 107.
  4. Пастернак, 1961, с. 124.
  5. Пастернак, 1961, с. 174.
  6. Пастернак, 1961, с. 248.
  7. Пастернак, 1961, с. 452.

Література та джерела
  • Великий тлумачний словник сучасної української мови (з. Дод., допов. на CD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. — 1736 с.: іл. — ISBN 966-569-013-2
  • Пастернак, Я. Archaeology of Ukraine. — Торонто : Наукове товариство ім. Шевченка, 1961. — С. 107.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.