Жозеф-Фредерік-Бенуа Шарр'єр

Жозеф-Фредерік-Бенуа Шарр'єр народився в Церніаті кантону Фрібур, Швейцарія.[2] З дитинства його вчили ремеслу ножівника у майстерні його дядька.[3] Він переїхав у Париж у 13-річному віці, де почав навчатись у виробника ножів.[4] У 1820 році Шарр'єр заснував компанію по виготовленню хірургічних інструментів. Він став експертом у цій справі та був особистим постачальником Гійома Дюпюїтрена (1777–1839), головного хірурга та завідувача відділенням госпіталю Отель-Дью де Парі. Шарр'єр брав участь у лікарських обходах та спостерігав за операціями та розтинами. Завдяки цьому він знаходив відповідні місця застосування його інструментів та краще розробляв нові.[3] У 1840 році у його компанії налічувало уже 400 працівників. У 1843 році Шарр'єр отримав французьке громадянство[5].

Розробив і удосконалив багато медичних інструментів, таких як:

• хірургічні ножиці, що відкриваються без застосування болтів;[2][3]
• різноманітні пінцети;
• шприци та ін'єкційні голки;
• попередник сучасного затискача;
• удосконалену незворотну систему для проведення анестезії;
• багато урологічних приладів, включаючи дилататори для засоби для літотрипсії, тощо.[2][6]

Завдяки роботі з урологічними інструментами, Шарр'єр розробив шкалу вимірювання, тепер відому як Шарр'єр (більше у франкомовних країнах) або Френч (Французька шкала). Її використовували для уніфікації розмірів зондів та катетерів. Шкалу було впроваджено в 1942 році та представлено широкому загалу у 1949 на індустріальній виставці.[4] Шкалу в різних галузях використовують й досі.

• Achille Chéreau, Charrière, notice biographique, G. Bridel, Lausanne, 1876. http://www2.biusante.parisdescartes.fr/livanc/?do=livre&cote=55957x07