Жорж Дюма

Жорж Дюма (фр. Georges Dumas, * 6 березня 1866 у місті Ледіньян — † 12 лютого 1946 там само) — французький психолог і лікар.

Жорж Дюма
Georges Dumas
Народився 6 березня 1866(1866-03-06)
Ледіньян
Помер 12 лютого 1946(1946-02-12) (79 років)
Ледіньян  Франція
Країна  Франція
Діяльність психолог, письменник-документаліст, лікар
Alma mater Вища нормальна школа і ліцей Людовика Великого
Галузь психологія
Членство Академія моральних і політичних наук і Паризька медична академія
Нагороди

почесний доктор Національного автономного університету Мексикиd (1924)

Дюма все життя вважав себе духовним сином і спадкоємцем Рібо і присвячував йому всі свої книги. Він отримує філософське і медичну освіту. Дюма стає наступником Жане на курсі з експериментальної психології в Сорбонні, а також створює з ним Французьке Товариство психології у 1901 році і «Журнал нормальної і патологічної психології» у 1904[1].

Під впливом Рібо, що публікує роботи з психології афективності, звертається до психології емоцій.

Під час Першої світової війни Дюма працював психіатром і згодом виклав свої спостереження, накопичені за цей період, в «Troubles mentaux et troubles nerveux de guerre» (1919). Він пов'язує багато психологічних труднощів, що виникають на полі бою, з конституціональною схильністю. Дюма створює перші психологічні лабораторії в Бразилії, а також Інститут університету Парижа в Буенос-Айресі[2].

Основні наукові праці
  • Léon Tolstoï et la philosophie de l'amour. Hachette, 1893
  • Les États intellectuels dans la mélancolie. Alcan, 1894.
  • Traduction avec préface de «Les Émotions» par Friedrich-Albert Lange. Alcan, 1896.
  • La Tristesse et la Joie. Thèse de doctorat ès lettres. Alcan, 1900.
  • Auguste Comte, thèse latine, critique. Alcan, 1900.
  • Préface de la traduction de La Théorie de l’émotion par William James. Alcan, 1902.
  • Psychologie de deux messies positivistes: Auguste Comte et Saint-Simon. Alcan, 1905, Paris.
  • Le Sourire et l'expression des émotions. Alcan, 1906.
  • Névroses et psychoses de guerre chez les Austro-Allemands en collaboration avec le Dr H. Aimé. Alcan, 1918.
  • Troubles mentaux et troubles nerveux de guerre. Alcan, 1919
  • Introduction à la psychologie. Son objet — Ses méthodes. Nouveau Traité de Psychologie. Tome I — Fascicule 4. Librairie Félix Alcan, 1936.
  • Les Fonctions systématisées de la vie affective et de la vie active. Alcan 1939 Paris, 1939.
  • Le Surnaturel et les Dieux d'après les Maladies Mentales. Essai de théogénie pathologique. P.U.F 1946
  • La Vie affective, Physiologie — Psychologie — Socialisation. 1948. P.U.F.

Література
  • Une heure avec Georges Dumas. Entretiens avec Frédéric Lefèvre. Les Nouvelles Littéraires du 11 novembre 1933
  • Georges Dumas 1866—1946. Société scientifique et littéraire d'Alès. 17 pages. 1946
  • «La vie et l'œuvre de Georges Dumas», Henri Wallon. Tiré à part, extrait des Annales Médico-Psychologiques, n° 5, décembre 1946
  • Georges Dumas, Ignace Meyerson. Journal de psychologie normale et pathologique. 1946, pp 7–10.
  • Georges Dumas (1866—1946), le passeur. Stéphanie Dupouy. Mémoire de licence, Université Paris V — René Descartes, 2000.
  • Georges Dumas. In Histoire de la psychologie française, Naissance d'une nouvelle science. Serge Nicolas. In press édition. 2002. pp. 187–188
  • «Georges Dumas, psychiatre de guerre». Stéphanie Dupouy in Vrai et faux dans la Grande Guerre. La Découverte 2004

Примітки
  1. PSYCHOLOGY IN THE HUMAN SCIENCES IN FRANCE[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. Французская психология. Лица и даты

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.