Жорж Клод

Жорж Клод (фр. Georges Claude, 24 вересня 1870(18700924) — 23 травня 1960) — французький хімік, конструктор першої неонової лампи (1910). Активно працював над скрапленням газів, вивченням і популяризацією неонового освітлення, експериментами над отриманням енергії за рахунок викачування холодної води з морських глибин.

Жорж Клод
фр. Georges Claude
Народився 24 вересня 1870(1870-09-24)[1][2][…]
XI округ Парижа, Париж, Франція
Помер 23 травня 1960(1960-05-23)[1][3][4] (89 років)
Сен-Клу
Країна  Франція
Діяльність хімік, фізик, інженер, винахідник, бізнесмен
Alma mater École supérieure de physique et de chimie industrielles de la ville de Paris
Заклад Режим Віші[5]
Членство Французька академія наук і Національна радаd
Нагороди
 Жорж Клод у Вікісховищі

Біографічні дані

Народився 24 вересня, 1870 року в Парижі (Франція). Закінчив Вищу школу промислової фізики та хімії міста Парижа у 1889 році[6].

Систему скраплення повітря Клод розробив у 1902-му, його винахід дозволив отримувати у промислових масштабах скраплений кисень, азот і аргон[7]. Того ж року заснував компанію з виробництва технічних газів Air Liquide, яка працює дотепер.

Клод демонструє перетворювач термальної енергії океану

У грудні 1910 року Жорж Клод виготовив першу газорозрядну лампу, заповнену неоном[8]. 9 листопада 1911 Клод запатентував неонову рекламу. У 1920-ті Жорж Клод першим запропонував удосконалити лампи розжарення заміною аргону криптоном, що вело до зниження теплових втрат. Експериментально цю ідею першим перевірив угорський фізик Імре Бродь.

У 1930-му побудував на Кубі першу діючу установку потужністю 22 кВт з отримання електроенергії з океану.

Жорж Клод був активним прихильником маріонеткового уряду Віші. Клод встиг зробити серію публікацій, у яких висловлював підтримку колабораціонізму і увійшов в один із колабораціоністських комітетів в 1940-му[9][10][11].

У 1944-му, після звільнення Франції, Клод постав перед судом. Вченого виключили з Французької академії наук, звинувачення в пропаганді вішистів були визнані обґрунтованими. Клод був засуджений до довічного ув'язнення, але в 1950 році його звільнили.

Французький хімік Жорж Клод помер у 1960 році в Парижі.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #141027053 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. SNAC — 2010.
  4. Енциклопедія Брокгауз
  5. https://www.enciclopedia.cat/EC-GEC-0018135.xml
  6. ESPCI ParisTech Alumni 1889.
  7. Greenwood, Harold Cecil (1919). Industrial Gases. D. Van Nostrand. с. 87.
  8. Claude, Georges (November 1913). The Development of Neon Tubes. The Engineering Magazine: 271–274.
  9. Claude, Georges (1941). Histoire d'une évolution: de l'hostilité à la collaboration [History of an Evolution: On Hostility Against Collaboration] (French). Les Éditions de France.
  10. Claude, Georges (1942). La seule route [The Only Route] (French). Inter-France.
  11. Claude, Georges; Vuillermoz, Émile (1943). Français, il faut comprendre! [France! You Must Understand!] (French). L. Hardy.

Посилання
  • Baillot, Rémy (2010). Georges Claude : Le génie fourvoyé. EDP SCIENCES. ISBN 978-2-7598-0396-5. The French title translates loosely as Genius Gone Astray; Baillot's appears to be the only book-length biography of Claude.
  • U.S. Patent 1,125,476, Improvements in Systems of Illuminating by Luminescent Tubes. Jan 19, 1915.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.