Жуль Сюперв'єль

Жуль Сюперв'єль (фр. Jules Supervielle; 16 січня 1884(18840116), Монтевідео, Уругвай — 17 травня 1960, Париж) — французький поет, прозаїк, драматург.

Жуль Сюперв'єль
Jules Supervielle
Ім'я при народженні фр. Jules Louis Supervielle
Народився 16 січня 1884(1884-01-16)
Монтевідео
Помер 17 травня 1960(1960-05-17) (76 років)
Париж
Країна  Франція[1]
 Уругвай
Місце проживання Уругвай
Франція
Діяльність драматург
поет
прозаїк
Знання мов французька[2] і іспанська
Нагороди
IMDb ID 0839477

Біографія
Монтевідео, Паласіо Сальва

У дитинстві втратив обох батьків, виховувався дядьком, якому належало в Монтевідео сімейне підприємство — столичний банк (розорився в 1940 році). З середини 1890-х років навчався у Парижі, літні канікули проводив у Монтевідео. У 1912 році остаточно оселився в Парижі. Зблизився з колом журналу «Нувель ревю франсез» — Андре Жидом, Жаном Поланом. У 1939—1946 роках жив у Монтевідео. У 1949 році отримав Премію критики, в 1955 році — премію Французької Академії за сукупність творчості. У 1960 обраний Князем поетів. У 1990 році в містечку Олорон-Сент-Марі, де Сюпервьель похований, заснована поетична премія його імені, існує Асоціація друзів Сюпервьеля (див.: . htm[недоступне посилання з липня 2019]).

Твори

Книги поезій «Дебаркадери» (1922), «Потяг земний» (1925, привернула увагу Р. М. Рільке), «Казка світу» (1938 ), «Трагічне тіло» (1959). Роман з елементами чарівної фантастики «Викрадач дітей» (1926), збірник фантастичних новел «Дитя припливу» (1929), автобіографічна книга «Напитися з джерела» (1951).

Зведені видання

Українські переклади

Українською твори Сюперв'єля перекладали Михайло Литвинець, Дмитро Паламарчук, Микола Терещенко.

Література про письменника
  • Sénéchal Ch. Jules Supervielle, poète de l'univers intérieur, essai précédé de vers inédits du poète, Compagnons du silence. Paris: Jean Flory, 1939.
  • Roy Cl. Jules Supervielle. Paris: Seghers, 1949.
  • Etiemble R. Jules Supervielle. Paris: Gallimard, 1960.
  • Vivier R. Lire Supervielle. Paris: Corti, 1971
  • Viallaneix P. Le Hors-venu, ou le personnage poétique de Supervielle. Paris: Klincksieck, 1972.
  • Dewulf S. Jules Supervielle ou la connaissance poétique — Sous le «soleil d'oubli». Paris: L'Harmattan, 2001.
  • Борхес Х. Л. Жюль Сюпервьель / / Він же. Зібрання творів. Т.2. СПб: Амфора, 2005, с.732-733

Посилання

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Record #119257592 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.