Жюль Лефевр

Жюль Лефевр (фр. Jules Joseph Lefebvre; (14 березня 1836, Турне — 24 лютого 1911, Париж) — французький салонний художник, який спеціалізувався на зображенні прекрасних дівчат.

Жюль Лефевр
фр. Jules Lefebvre

При народженні фр. Jules Joseph Lefebvre
Народження 14 березня 1834(1834-03-14)[1]
Турнан-ан-Брі
Смерть 24 лютого 1912(1912-02-24)[2][3] (77 років)
  IX округ Парижа, Париж, Франція[3]
Поховання
Цвинтар Монмартр[4] : 
Країна  Франція
Жанр портрет, історичний живопис і Ню
Навчання Національна вища школа красних мистецтв (1861) і Французька академія в Римі (1866)[5]
Діяльність художник
Вчитель Леон Коньє і Jean Francis Auburtind
Відомі учні Elizabeth Jane Gardnerd, Жорж Рошгроссd, Amélie Beaury-Saureld, Поль Шабас, Maurice Chabasd, André Devambezd, Jean Caired, Louis Aston Knightd, Édouard-Jean Dambourgezd, Rodolphe d'Erlangerd, Robert Vonnohd, Поль Ландовський, Médéric Bottind, Louis Valtatd, Léopold Édouard Collind, Джуліан Сторі, Blanche Paymal-Amourouxd, Hortense Richardd і Angèle Delasalled
Працівник Національна вища школа красних мистецтв
Член Академія красних мистецтв Франції
Твори Chloé, Truthd і Nymph and Bacchusd
Нагороди
 Жюль Лефевр у Вікісховищі

Біографія
Жюль Лефевр у своїй студії

Отримав початкову художню освіту в Ам'єні, був потім учнем французького пейзажиста Леона Коньє в Парижі. Вперше виступив перед публікою на паризькій Всесвітній виставці 1855 року з демонстрацією чоловічого портрета.

У 1861 році за картину «Смерть Пріама» отримав головну Римську премію, після чого написав в Римі картини: «Юнак, котрий розфарбовує трагічну маску», «Дочірня любов римлянки» (1864), «Паломництво в монастир Сакро-Спак, поблизу Суб'яко» (1865), «Спляча молода дівчина» (1865), «Німфа та Діоніс-дитя» (1866) і «Папа Пій IX в Петровському соборі» (1867).

Повернувшись до Парижа, незабаром зайняв чільне місце серед французьких митців як приємний колорист і витончений, хоча й дещо манірний художник, особливо вправний у зображенні жіночої краси і в портретах.

Роботи

Кращі твори, виконані ним з часу приїзду його з Рима: «Істина», фігура оголеної молодої жінки, що тримає над своєю головою променисту кулю (1870; в Музеї Орсе), «Бабка» (1872), «Пандора» (1877), «Миньона» (1878), «Діана з німфами, помічені під час купання» (1879), «Ф'яметта» (1881), «Ундіна» (1881), а також портрети імператорського принца (1874), віконтеси Монтеск'є та інші полотна. В Ермітажі представлена його картина «Марія Магдалина в гроті» (1876).

Примітки
  1. Jules Joseph Lefebvre — ministère de la Culture.
  2. база даних Léonore — ministère de la Culture.
  3. http://archives.paris.fr/arkotheque/visionneuse/visionneuse.php?arko=YTo2OntzOjQ6ImRhdGUiO3M6MTA6IjIwMjAtMTEtMTQiO3M6MTA6InR5cGVfZm9uZHMiO3M6MTE6ImFya29fc2VyaWVsIjtzOjQ6InJlZjEiO2k6NDtzOjQ6InJlZjIiO2k6MjYwMzQxO3M6MTY6InZpc2lvbm5ldXNlX2h0bWwiO2I6MTtzOjIxOiJ2aXNpb25uZXVzZV9odG1sX21vZGUiO3M6NDoicHJvZCI7fQ==#uielem_move=-82%2C85&uielem_islocked=0&uielem_zoom=151&uielem_brightness=0&uielem_contrast=0&uielem_isinverted=0&uielem_rotate=F — С. 3.
  4. Le Figaro, Figaro / A. Brézet — Paris: Société du Figaro, 1912. — P. 3. — 322497 екз. — ISSN 0182-5852; 2496-8994
  5. AGORHA — 2009.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.