Леон Коньє

Леон Коньє (фр. Léon Cogniet, 29 серпня 1794 р., Париж, Франція 20 листопада 1880 р. Париж, Франція) французький художник, представник неокласицизму і романтизму.

Леон Коньє
Léon Cogniet

При народженні Léon Cogniet
Народження 29 серпня 1794
Париж, Франція
Смерть 20 листопада 1880
  Париж, Франція
Поховання
Країна  Франція[4]
Жанр художник
Навчання Національна вища школа красних мистецтв і Французька академія в Римі (1822)[5]
Діяльність художник, професор, літограф, художник-гравер
Напрямок неокласицизм, романтизм
Роки творчості 1829[6]
Вчитель Pierre-Narcisse Guérind і Жан-Віктор Бертен
Відомі учні Едґар Деґа, Роза Бонер, Alfred Boucherd, Жан-Луї-Ернест Мейссоньє, Jean-Paul Laurensd, Diogene Ulyssee Napoleon Maillartd, Gustave Mohlerd, Eugène-Philibert Langronned, Marius Abeld, Eugène Gluckd, Jules Emmanuel Valadond, Charles Louis Müllerd, Родольф Жуліан, Auguste Boulardd, Évariste Vital Luminaisd, Augustin Feyen-Perrind, Нільс Бломмер, Жюль Лефевр, Тоні Робер-Флорі, Lucien-Étienne Mélingued, Gustave Henri Eugène Delhumeaud і Анджей Єжи Мнішек
Працівник Національна вища школа красних мистецтв
Член Академія красних мистецтв Франції
Твори Scene of July 1830d
У шлюбі з Catherine-Caroline Cognietd[7]
Брати, сестри   Marie-Amélie Cognietd[7]
Нагороди Орден Почесного легіону 1824, Орден Почесного легіона 1846, Орден «Pour le Mérite» (Прусія)1865

 Леон Коньє у Вікісховищі

Життєпис

Леон Коньє народився 29 серпня 1794 р. в Парижі. У 1812 р. Леон вступив у паризьку Школу витончених мистецтв (клас художника П'єра Нарциса Герена). За участь у виставках у Паризькому салоні отримав грошову стипендію, яка дозволила поїхати в Італію і прожити п'ять років у Римі. У 1822 році Коньє повернувся у Францію. У 1824 він виставив свої картини «Марії на руїнах Карфагена» і «Побиття немовлят». Коньє мав численних учнів. У 1855 році він останній раз виставився у Паризькому салоні з картиною «Віконтеса де Ноай». Згодом відійшов від художньої творчості, перестав працювати майже за сорок років до смерті. У 1863 році художник завершив викладання у Школі витончених мистецтв. Помер в похилому віці.

Творчість

Французький історичний живописець у своїх творах поєднував благородство композиції і глибину почуттів зі стильністю форм і силою теплого колориту. У 1814 році представив одну зі своїх робіт на виставці у Французькій академії. У 1815 році Коньє за полотно «Повернення Брісеіда Ахілла» отримав Римську премія 2-го ступеня, а в 1817 — за роботу «Звільнення Олени Кастор і Поллукс» — Римську премію 1-го ступеня. У 1822 році Коньє повернувся у Францію. У 1824 він виставив свої картини «Марія на руїнах Карфагена» [[і «Побиття немовлят». У 1831 році художник завершив картину «Викрадення Ревеки тамплієрами» (за романом Вальтера Скотта «Айвенго»). У 1843 році мистецькою сенсацією стало полотно — «Тінторетто, який малює свою мертву дочку».

Галерея

Учні

  • Вільгельм Амберг
  • Огюст Алонже
  • Луї-Ернест Барра
  • Нільс Бломмер
  • Леон Жозеф Флорантен Бонна
  • Альфред Деоданк
  • Пьєр Огюст Кот
  • Тоні Робер-Фльорі
  • Шарль Жирарде
  • Жан-Поль Лорен
  • Жюль Жозеф Лефевр
  • Егон Лундгрен
  • Еваріст Віталь Люміне
  • Войцех Герсон
  • Жан-Луї-Ернест Месоньє
  • Франсуа Шіфляр
  • Бланка Телекі
  • Фелікс-Емманюель-Анрі Філіппото
  • Август Шенк

Нагороди

  • 1824 — кавалер Ордену Почесного легіону
  • 1846 — офіцер Ордену Почесного легіона
  • 1865 — Орден «Pour le Mérite» (Прусія)

Примітки

Посилання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.